В Архіві СБУ тепер можна копіювати безкоштовно

Відтепер у Галузевому державному архіві СБУ історичні матеріали про репресії та визвольний рух можна копіювати власними засобами і безкоштовно.

Про це повідомив новий директор архіву Ігор Кулик під час круглого столу "Практика та перспективи доступу до архівів спецслужб".

За його словами, відтепер надано дозвіл на безперешкодне і безкоштовне копіювання власними засобами ще не оцифрованих архівних документів.

"Дослідників ми проситимемо залишити нам копії, таким чином швидше поповнюватиметься наша електронна колекція, - зазначив Кулик. - Нагадаю, з оцифрованими матеріалами можна знайомитися щодня в інформаційному-довідковому залі Архіву СБУ на вул. Ірининській, 8. Все, що є в системі, ви можете скопіювати на флешку".

Також директор оголосив про початок співпраці ГДА СБУ із проектом Електронний архів визвольного руху, який реалізовується Центром досліджень визвольного руху спільно із Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеєм-меморіалом "Тюрма на Лонцького.

"Там уже доступно більше 10 тисяч копій документів, значна частина з яких - передані ГДА СБУ у 2010 році".

Кулик також розповів, що зменшено час на підготовку відповідей на звернення громадян, аби заявники могли швидше отримати запитувану інформацію або консультацію щодо продовження подальшого пошуку. Читальний зал у п’ятницю тепер працюватиме не до 13:00, а до 17:00.

За словами чиновника, протягом наступних декількох місяців планується "активізувати роботу" інформаційно-довідкових та читальних залів в регіональних філіях Архіву СБУ.

Йдеться про поповнення електронних баз новими надходженнями (щоб користувачі не їздили до столиці) і навчання співробітників з найбільш нагальних питань (архівне законодавство, допомога в підготовці відповідей на звернення, співпраця з громадськістю).

Як відомо, Ігоря Кулика було призначено директором Галузевого державного архіву СБУ у березні 2014 року.

Теми

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."