В Архіві СБУ обговорять доступу до архівів КГБ. Приходьте і ви

В Галузевому державному архіві СБУ відбудеться круглий стіл "Практика та перспективи доступу до архівів спецслужб. До 20-річчя ГДА СБУ".

Ітиметься про першочергові проблеми доступу до архівів комуністичних спецслужб та "впровадження європейської практики" у цій сфері, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

З нагоди 20-ї річниці створення Галузевого державного архіву Служби безпеки України архівісти, експерти, правозахисники та історики обговорять перспективи доступу до документів комуністичної карально-репресивної системи.

Час і місце заходу: 8 квітня, вівторок, 11:00. Київ, вул. Ірининська, 8-10, фойє 2-го поверху Центру культури і мистецтв СБУ.

Участь у круглому столі візьмуть Ігор Кулик (директор ГДА СБУ), Володимир В’ятрович (директор Українського інституту національної пам’яті), Роман Подкур (редактор серії "Реабілітовані історією"), Олександр Зінченко (редактор "Історичної правди"), Андрій Когут (керівник Електронного архіву українського визвольного руху).

Також візьмуть участь архівісти Геннадій Боряк, Ігор Усенко, Володимир Бірчак, історики Іван Патриляк, Юрій Шаповал, Віталій Нахманович, правники Ігор Розкладай, Аркадій Бущенко, Роман Романов та інші.

Круглий стіл організований Галузевим державним архівом СБУ спільно із Центром досліджень визвольного руху, Центром історії державотворення України ХХ століття Національного університету "Києво-Могилянська академія", редколегією серії "Реабілітовані історією".

Для участі необхідна акредитація: тел.: 279-30-40, 255-51-86.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.