Спецпроект

На Волині відкрили пам'ятник жертвам Голокосту. ФОТО

У Володимирі-Волинському урочисто відкрили пам’ятник жертвам Голокосту - перший пам’ятний знак, який з’явився у місті на вшанування пам'яті євреїв.

Ініціатором спорудження монументу став голова єврейської громади Володимира-Волинського Володимир Музиченко, повідомляють Волинські новини.

Пам'ятник розташовано на вулиці Т. Шевченка - на місці єврейського гетто, яке тут в роки Другої світової війни створили нацисти. Кошти на його виготовлення надійшли від благодійників, скульптори - лучани.

"1 травня 1942 року гетто було зачинено і всі люди перетворилися із жителів гетто у його в’язнів, - нагадав Музиченко. - І протягом 1942-43 років практично всіх цих людей було знищено - від немовлят до немічних старих, незважаючи ні на стать, ні на соціальний статус".

Активіст нагадав, що 72 роки після завершення війни тема Голокосту оминалася офіційною владою. У Володимирі-Волинському не було жодного місця, яке би нагадувало про волинян, які завинили перед нацистами лише тим, що народилися від матері-єврейки.

"Ми не маємо право забути про злочин проти нашого народу, і цей пам’ятник буде нагадуванням для наших предків і застереженням на майбутнє, - наголосив Музиченко. - Такі страшні злочини як Голодомор та Голокост ніколи не повинні повторитися".

 

Міський голова Володимира-Волинського Петро Саганюк, виступаючи на відкритті, додав, що єврейська громада була значною у місті і зробила чималий внесок у його розвиток.

Також перед присутніми виступив Праведник світу Микола Ваврисевич, родина якого в роки Другої світової війни врятувала від смерті більше десятка євреїв.

"1 вересня 1942 року з гетто цілодобово їхали машини у яких вивозили на страту євреїв, - розповів Ваврисевич. - Так тривало кілька днів. Плач стояв страшний. І тепер я прошу – будьте пильні і пам’ятайте тих, хто жив поруч з вами, бо ми всі на одній землі одна громада".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.