Товариство "Меморіал" у Росії оголосили "іноземним агентом"

Замоскворецький суд Москви зобов'язав правозахисний центр "Меморіал" зареєструватися як іноземного агента.

Про це повідомляє ИТАР-ТАСС.

Навесні 2013 року прокуратура зобов'язала "Меморіал" зареєструватися як іноземного агента, що було оскаржено правозахисною організацією. Тепер суд не знайшов підстав для задоволення скарги .

Рішення Замоскворецкого суду може бути оскаржене в апеляційній інстанції. Представники "Меморіалу " заявили про необхідність вивчити судовий акт і після цього звертатися до Мосміськсуду.

Представник "Меморіалу" Кирило Коротєєв у суді визнав факт отримання фінансування з-за кордону, але наголосив, що "Меморіал" не займається політичною діяльністю, не здійснює вплив на громадську думку і прийняття державних рішень - а отже, не може бути зарахований до іноземних агентів.

Юристи організації послалися на соціологічні опитування "Левада-центру", згідно з якими 62% населення Росії сприймають словосполучення "іноземний агент" негативно і асоціюють його носія з "ворогом , розвідником, шпигуном".

Відповідно до законодавства у Росії, "іноземним агентом" є некомерційна організація, яка отримує грошові кошти та інше майно від іноземних держав, громадян, організацій (в тому числі і міжнародних) і бере участь у політичній діальності на території РФ в інтересах іноземних джерел.

Раз на півроку "агенти" повинні звітувати про свою діяльність та персональний склад керівних органів, щоквартально - про витрачання грошових коштів і використання іншого майна. Раз на рік органи РФ перевіряють "іноземних агентів", є також позапланові перевірки, які можуть проводитися за повідомленнями "наявність у діяльності ознак екстремізму".

"Меморіал" — товариство, котре займається збереженням пам'яті стосовно політичних репресій у СРСР у XX сторіччі та правозахистною діяльністю. Засноване у 1989 році.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.