Суд дозволив президенту ФРН називати крайньо правих неадекватами

Федеральний конституційний суд Німеччини відхилив позов праворадикальної Націонал-демократичної партії Німеччини (НДПН) проти президента ФРН Йоахіма Гаука, який назвав її прихильників ненормальними.

Про це повідомляє "Дзеркало тижня".

НДПН подала позов проти Гаука після того, як у серпні 2013 року під час передвиборної кампанії він публічно заявив, що країні "потрібні громадяни, які виходять на вулиці і вказують на межі дозволеного цим ненормальним".

"Ненормальними" або "придуркуватими", "несповна розуму" глава держави в даному разі назвав ультраправих і їх прихильників, які протестують проти надання іноземцям політичного притулку в Німеччині.

У відповідь НДПН звинуватила його в дифамації і порушення свого права на рівні шанси під час передвиборної кампанії.

На погляд федеральних суддів, саме поняття "ненормальний" може розглядатися як наклеп, проте в даному разі, як зазначається у вироку, президент ФРН мав на увазі осіб, "які не розуміють історію і відстоюють праворадикальні, націоналістичні і антидемократичні переконання незважаючи на жахливі наслідки націонал-соціалізму".

Крім того, суд підкреслив, що у своїх висловлюваннях глава держави "є вільним у виборі тем, що стосуються суспільного розвитку, і підборі комунікативних форм".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.