Суд дозволив президенту ФРН називати крайньо правих неадекватами

Федеральний конституційний суд Німеччини відхилив позов праворадикальної Націонал-демократичної партії Німеччини (НДПН) проти президента ФРН Йоахіма Гаука, який назвав її прихильників ненормальними.

Про це повідомляє "Дзеркало тижня".

НДПН подала позов проти Гаука після того, як у серпні 2013 року під час передвиборної кампанії він публічно заявив, що країні "потрібні громадяни, які виходять на вулиці і вказують на межі дозволеного цим ненормальним".

"Ненормальними" або "придуркуватими", "несповна розуму" глава держави в даному разі назвав ультраправих і їх прихильників, які протестують проти надання іноземцям політичного притулку в Німеччині.

У відповідь НДПН звинуватила його в дифамації і порушення свого права на рівні шанси під час передвиборної кампанії.

На погляд федеральних суддів, саме поняття "ненормальний" може розглядатися як наклеп, проте в даному разі, як зазначається у вироку, президент ФРН мав на увазі осіб, "які не розуміють історію і відстоюють праворадикальні, націоналістичні і антидемократичні переконання незважаючи на жахливі наслідки націонал-соціалізму".

Крім того, суд підкреслив, що у своїх висловлюваннях глава держави "є вільним у виборі тем, що стосуються суспільного розвитку, і підборі комунікативних форм".

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.