"Хайтарма" отримала премію в Італії

Фільм про депортацію кримських татар "Хайтарма" здобув дві премії на Міжнародному кінофестивалі Kimera в Італії.

Картина була удостоєна призу за найкращу режисуру і за найкращий фільм, повідомляє Newsru.ua.

За словами режисера фільму і виконавця головної ролі Ахтема Сейтаблаєва, ця новина була для нього абсолютно несподіваною, проте приємною.

Міжнародний кінофестиваль "Кімерія" (м. Термолі, Італія) проводиться з 2003 року. До 2006 року фестиваль був відкритий тільки для короткометражних робіт.

Як відомо, у квітні 2014 року художній фільм "Хайтарма" отримав престижну російську кінопремію "Ніка" в номінації "Найкращий фільм країн СНД і Балтії".

У перекладі з татарської "хайтарма" означає "повернення". Фільм заснований на реальних подіях - депортації татарського населення півострова у 1944 році.

Трагічна сторінка в історії кримських татар показана через погляд прославленого льотчика, двічі героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана.

У кінострічці знялися відомі актори – Олексій Горбунов, Юрій Цурило, Андрій Самінін, Олексій Тритенко, Дмитро Суржиков. Місцями зйомок стали Алупка, Бахчисарайський район і Судак.

У масових сценах знімалися півтори тисячі кримчан з усього півострова, зокрема, люди похилого віку, які самі пережили депортацію 1944 року.

Дивіться також: "Трейлер фільму "Хайтарма". ВІДЕО"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.