Шукають хірурга Петра із госпіталю у Будинку профспілок

Адвокати потерпілих під час подій Майдану, а також самі потерпілі та їхні родичі розшукують лікаря-хірурга пана Петра (вони називають його "Петя"), який працював на третьому поверсі Будинку профспілок.

Про це ІП повідомили у спільноті ЄвроМайдан SOS.

У спільноті наголошують, що пан Петро буде дуже цінним в якості свідка. Окрім того, багато хто з тих, кому лікар надав допомогу у критичний час, хоче висловити вдячність хірургу.

"Якщо ви розумієте, про кого йдеться і маєте контакти цієї людини, або знаєте когось, хто може мати виходи на нього, відпишіть нам про це! - просять у спільноті. - Це дуже важливо, з огляду й на те, що справа розслідування Майдану посувається дуже і дуже мляво".

Контакти спільноти: evromaidansos@gmail.com, facebook.com/EvromaidanSOS.

Нагадаємо, у червні 2014 року істориків і студентів профільних спеціальностей запрошували долучитися до проекту "Усні історії медиків Майдану", мета якого - документувати свідчення волонтерів медичних бригад, котрі працювали на передовій під час акцій протесту Революції Гідності в Києві взимку 2013-14 років.

Дивіться також: "Історія Будинку Профспілок. ФОТО"

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.