У Криму пропонують замінити "депортованих" на "репресованих"

Директор кримського болгарського культурного центру "Ізвор" Іван Абажер запропонував зробити єдиний день жалоби для всіх депортованих народів Криму.

Про це він повідомив на засіданні круглого столу в Сімферополі, передають Крим.Реалії.

"Хочу виступити з ініціативою проведення траурних заходів усіх депортованих народів в одну дату, - сказав Абажер. - Я думаю, що так ми будемо краще розуміти один одного. Це дасть нам можливість вийти на новий рівень відносин".

Круглий стіл був присвячений "заходам із реабілітації вірменського, болгарського, грецького і кримськотатарського народу".

Також під час засідання керівник юридичної служби "Алтин ярук" Енвер Умеров запропонував статус народів, депортованих з Криму, замінити на репресованих.

"Реабілітація була нав'язана нам українською державою, - заявив Умеров. - Ніхто не повинен нас реабілітувати. Ми - кримські татари, болгари, німці є репресованими".

Умеров наголосив, що кримінальний кодекс РФ не містить поняття "депортація" як санкцію за покарання.

"Таке поняття, як депортація, можна застосовувати до повій, до громадян, які порушили закон, - наголосив кримськотатарський юрист. - Ми підготували законопроект про те, щоб республіканський комітет вилучив зі своїх документів поняття "депортовані". 

Як відомо, у квітні 2014 року президент РФ Владімір Путін підписав указ про "реабілітацію" кримськотатарського та інших народів Криму, що постраждали від сталінських репресій. У відповідь лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявив, що Росія сама має реабілітуватися перед татарами.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".