В Луганську викрали ще одного історика

24 червня озброєні люди викрали з власного помешкання викладача історії Східноукраїнського національного університету ім.Даля Сергія Сергієнка.

Про це повідомляє Інформатор.

Бойовики спробували зламати двері ломом, інформує видання. Також із квартири Сергієнка забрали комп'ютерну техніку.

За словами очевидців, в під'їзді під час викрадення були присутні співробітники міліції. Визначити, чи була це українська міліція, чи "міліція ЛНР", свідкам викрадення не вдалося.

З посиланням на джерела в середовищі сепаратистів видання повідомляє, що він Cергієнко був "затриманий для допиту комендатурою" за особистим розпорядженням Валерія Болотова.

Однак учора бойовики, які охороняють захоплені будівлі Луганської обласної державної адміністрації та СБУ, заперечували, що викрадений знаходиться у них.

Кандидат філософських наук, доцент СНУ Сергій Сергієнко викладає в університеті архівознавство та історію української культури.

Як відомо, 23 червня 2014 року терористи ЛНР викрали старшого викладача історії Луганського національного університету Володимира Семистягу.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.