Руйнується унікальна церква часів Київської Русі - нардеп

В місті Остер на Чернігівщині руйнується церква Юрієвої Божниці (пам’ятка історії та архітектури національного значення).

Про це повідомляє голова підкомітету ВР з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександр Бригинець.

Щоправда, прес-служба народного депутата не зовсім вірно називає церкву в Острі. "Юр'єва божниця" - літописна назва, на честь князя Юрія Довгорукого (похованого на київському Печерську засновника Москви), котрий нібито замовив фресковий розпис для неї. Сама ж церква присвячена Святому Михаїлу.

Вікна вибиті

"На споруді відсутні вікна, через що всередині будівлі створюються несприятливі умови для збереження унікальних фресок часів Київської Русі, - стверджує Бригинець. - Крім того, біля церкви немає охоронного знаку, який вказував би, що це пам’ятка архітектури, яка охороняється державою".

 Фото прес-служби Бригинця

Нардеп звернувся до Чернігівської ОДА та до Міністерства культури з проханням провести необхідні роботи з консервації існуючого стану пам’ятки архітектури Юрієвої Божниці; провести комплексну перевірку стану споруди, притягнути до відповідальності установи, які повинні були забезпечувати її охорону та збереження; встановити необхідні охоронні знаки та інформаційні стенди; а також розглянути можливість комплексної реставрації церкви та облаштування в ній музею.

Церква Святого Михаїла - храм княжого замку в Острі. Споруджена за наказом переяславського князя Володимира ІІ Всеволодовича (Мономаха) 1098 року. Збереглися тільки вівтар і частина східної стіни.

 Фото: en.wikiprdia.org

Михайлівська церква - єдина пам'ятка монументальної архітектури Переяславського князівства, яка дійшла до наших днів (хоч і фрагментарно).

 Фото: В'ячеслав Воробей

Значний інтерес являє стінопис інтер'єра апсиди, яка належить школі київського монументального живопису XII ст. Фрески виконано між 1098-1125 роками.

Дивіться також інші матеріали за темою "Київська Русь"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.