Путіну нагадали про долю "талановитого" Геббельса

Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович прокоментував слова президента Росії Владіміра Путіна, який захопився талантами Йозефа Геббельса, райхсміністра народної освіти та пропаганди нацистської Німеччини.

За словами чиновника, висловлене Путіним захоплення талантами Йозефа Геббельса не випадкове. Путін не просто вивчав спадок головного нацистського пропагандиста, а в повній мірі використовує його в інформаційній війні проти України.

"Брехня, оперта на ще більшу брехню і поширена засобами масової інформації, стала головним інструментом впливу на суспільну свідомість. Ефективність цієї технології велика – мільйони людей стають жертвами пропаганди, перетворюються у слухняних гвинтиків системи", – заявив В’ятрович.

"Проте Володимиру Путіну не слід забувати: ця ефективність є короткотривалою, – нагадує директор УІНП. – Успіхи Геббельса закінчилися самогубством, яке врятувало його від можливості опинитися на лаві підсудних міжнародного трибуналу".

Геббельс покінчив життя самогубством 1 травня 1945 року, за тиждень до капітуляції нацистської Німеччини. Останніми людьми, для кого "таланти" Геббельса стали без перебільшення вбивчими, були його дружина та шестеро дітей. Нацистський міністр отруїв їх разом із собою.

1945 рік. Представники союзників оглядають тіла Йозефа і Магди Геббельсів після того, як ті вбили своїх 6 дітей і наклали руки на себе

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.