У КИЄВІ СТВОРЯТЬ ПАРК ІЗ ПАМ'ЯТНИКАМИ ЧАСІВ УРСР

Київська влада вирішила увіковічнити соціалізм і створити в районі Експоцентру (Виставка досягнень народного господарства) парк-алею "соціалістичної епохи".

Сюди звезуть пам'ятники, які знесені і зберігаються на базах комунальних підприємств Києва, а також ті, які захочуть знести в майбутньому, повідомляє УП.Київ із посиланням на "Сегодня".

Автори ідеї планують також збирати пам'ятники з усієї України.

"Ініціатива створення парку з'явилася після актів вандалізму над пам'ятниками тієї епохи. Але будь-який пам'ятник – це частина історії, і її потрібно зберегти", - розповів голова Голосіївської райдержадміністрації Микола Даневич.

Він додав, що зараз тривають роботи над створенням робочого проекту і після завершення його винесуть на громадські слухання.

Крім того, для реалізації проекту потрібен дозвіл Держуправління справами, адже ВДНГ знаходиться на його балансі. Тому після громадських слухань проект передадуть до Київради для подальшого звернення до держвлади.

"Буде створено робочу групу, яка виїде на місце і визначить, де може бути облаштований парк. Не виключено, що це буде алея під відкритим небом, яка цілодобово охоронятиметься", - сказав начальник управління культурної спадщини КМДА Яків Діхтяр.

Він додав, що біля кожного пам'ятника планують встановити плакат з інформацією, де він стояв раніше і хто його створив.

"Якщо проект буде схвалений всіма структурами і будуть знайдені гроші, то вже навесні наступного року можна буде приступити до облаштування. Залежно від концепції та кількості пам'ятників, це обійдеться в 10-12 мільйонів гривень", - сказав Діхтяр.

Депутати Київради підтримують ідею, але зазначають, що в міському бюджеті на це гроші не передбачені.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.