На сайті Інституту історії НАНУ відкрився розділ "Блоги"

Інститут історії України Національної академії наук відкрив на своєму веб-порталі розділ "Історична публіцистика – Блоги".

Про це повідомила співробітник інституту, кандидат історичних наук Оксана Юркова.

Науковець зазначає, що ведення блогів українськими професійними істориками стає чимдалі актуальнішим завданням, причому виходячи як із внутрішніх, так і зовнішніх чинників. Тезово зазначу кілька з них.

"Беззастережно нагальним є завдання популяризації історії України, а тому нам треба терміново виходити поза межі свого вузькопрофесійного кола, - наголошує Юркова. - Адже кожен із нас, фахових істориків, повсякчас стикається із тим, що начебто більш ніж очевидні нам самим події або факти вітчизняної історії є абсолютно невідомими пересічним громадянам. Чом би нам не поділитись своїми знаннями?"

За її словами, формат блогу дає науковцям можливість розповісти про свої знахідки, висловитись "із приводу", розповісти про цікаві місця і навіть "витягнути" із власної монографії та адаптувати якийсь шматок тексту із розповіддю про щось варте уваги.

"Сповнену специфічної термінології багатосторінкову монографію середньостатистичний читач навряд чи подужає, а от кілька написаних доступною мовою сторінок – легко", - зазначила історик.

Також науковець додала, що завдяки блогам є можливість крок за кроком показувати, "як пишеться історія" і чому та як історики її "переписують", розкриваючи таким чином так звану "кухню" історичних досліджень.

"Велике значення має і часовий фактор – якщо публікації статті треба чекати у кращому випадку кілька місяців, то блогом можливо відреагувати навіть на подію, яка щойно відбулась або ж лише відбувається, - наголосила Юркова. - Під час інформаційної війни це є перевагою".

Підрозділ "Історична публіцистика – Блоги" розміщений у розділі "Проекти" офіційного сайту Інституту історії України НАНУ.

Істориків запрошують до співпраці.

Все за темою "Інтернет"

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.