На Вінничині вшанують козаків та УПА, приберуть комуністичні назви

Депутати Вінницької обласної ради вирішили вшанувати ветеранів ОУН та УПА і не вшановувати комуністичних злочинців на території Вінничини.

Про це повідомляє офіційний сайт Вінницької облради.

Під час засідання постійної комісії облради з питань культури та історичної спадщини депутати одноголосно ухвалили рішення про підтримку громадської ініціативи щодо створення історико-культурного заповідника "Батіг" в селі Четвертинівці Тростянецького району.

Ідеться про місце битви під горою Батіг - поблизу с. Четвертинівка Тростянецького району Вінницької області.

Битва між військами української козацької держави під проводом Богдана Хмельницького та Речі Посполитої під командуванням польського коронного гетьмана М. Калиновського відбулась 1-2 червня 1652 року. Її результатом була розгромна поразка королівської армії від козацько-татарського союзного війська. 

На місці історичної події знаходиться пам'ятка місцевого значення „Поле Батозької битви" до складу якої входять унікальні історичні і природні місця, що потребують захисту, охорони і благоустрою із боку держави, наголосили депутати.

Крім цього, комісія рекомендувала органам місцевого самоврядування Вінницької області "вжити заходів з демонтажу пам’ятників і пам’ятних знаків, присвячених особам комуністичного режиму, причетним до здійснення політичних репресій та Голодомору 1932-1933 рр., перейменування назв вулиць і площ сіл, селищ та міст області, які носять імена організаторів та виконавців комуністичних злочинів проти українського народу".

Також депутати ухвалили комісійне рішення щодо визнання на рівні області вояків ОУН-УПА воюючою стороною у визвольних змаганнях за незалежність України під час Другої світової війни.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть