У ПОЛТАВІ ПИТАЮТЬ, ЧИ ПОТРІБНА ВУЛИЦЯ ПЕТЛЮРИ

Полтавська міська рада запустила інтернет-опитування мешканців міста щодо перейменування вулиць, які "носять більшовицько-радянські назви".

Рада вирішила проконсультуватися з мешканцями Полтави у зв'язку зі збільшенням кількості звернень щодо перейменування, повідомляє сайт міськради.

Окремим питанням винесено перейменування вулиці Артема на вулицю Симона Петлюри.

"Звертаємося до Вас із проханням висловити свою думку щодо необхідності перейменування вулиць, що несуть більшовицько-радянські назви загалом, та перейменування у м. Полтава вулиці Артема на вулицю Симона Петлюри зокрема", ідеться в анонсі онлайн-голосування.

Проголосувати можна тут.

Наразі не можна переглянути статистику голосування. Результати обіцяють оприлюднити на сайті міської ради "згодом".

Симон Петлюра народився, жив і навчався у Полтаві. Проте чи не єдиним нагадуванням про його присутність у місті є меморіальна табличка з портретом на будівлі сучасного аграрного коледжу – колишньої духовної семінарії, в якій навчався майбутній отаман.

Рідна хата Петлюри була зруйнована ще в 1960-х рр., а господарські приміщення остаточно знесені в 2005 році (нині на тому місці постала багатоповерхівка).

Також: "Полтавський дядько Петлюри - святий РПЦ"

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.