Спецпроект

У Рівному відкрили виставку про Першу світову війну

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка "Перша світова війна у фотооб’єктиві", присвячена 100-річчю від початку бойових дій.

Про це повідомляє Музейний простір.

За словами рівненських музейників, виставку відкрито "в час складної міжнародної ситуації, неприхованої російської агресії проти України, з метою привернення уваги широкої громадськості до історичних подій сторічної давнини".

На виставці представлені матеріали з фондової збірки Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Вона складається з двох розділів: 1 – копії фотографій  з журналів "Летопись войны 1914 -1915 гг." з різних країн, де відбувалися  бойові дії в цей період, 2 – копії фотографій з альбомів лікаря та медсестри загону Червоного Хреста Рівненського повітового земства, який діяв у смузі Південно-Західного фронту в 1915-1916 рр..

Фото з виставки

Загалом демонструється 84 фото: 1) зразки військової техніки Росії, Німеччини, Австрії, Бельгії, Франції, Англії; 2) епізоди боїв; 3) зруйновані населені пункти; 4) евакуація населення; 5) польові лазарети; 6) окопи. Є унікальний знімок: момент потоплення німецького крейсера "Блюхер".

У вітрині  - оригінали цих альбомів та два примірники журналів, фотолистівки періоду Першої світової війни. Експонується  також схема бойових дій 8-ї армії Південно-Західного фронту під командуванням генерала Брусилова  з 4 по 7 червня 1916 р.

 

За словами директора музею Олександра Булиги, виставка має "привернути увагу людей, які розв’язують війни".

Як відомо, 15 (28 за новим стилем) липня 1914 року австро-угорська артилерія обстріляла Бєлград – столицю Сербії. Ці дії поклали початок військовому  протистоянню, яке увійшло до історії як Перша світова війна.

Перша світова війна вважалася найбільшою за масштабами втрат і руйнувань в історії людства. Ця подія вплинула на хід світової історії, змінила життя сотень мільйонів людей.

Велику Війну розв’язали два воєнно-політичні блоки – Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина та Італія) з одного боку, і Антанта (Франція, Велика Британія та Росія) – з іншого. Війна велася за перерозподіл світу, за розширення економічних і політичних впливів, за нові ринки збуту.

За увесь період її тривалості у війну було втягнуто 33 держави з 59 існуючих на той час із населенням 1,5 млрд чол., що складало 87 % населення планети. На фронтах було вбито й померло від ран 10 млн чол., поранено і скалічено понад 20 млн, ще близько 10 млн померло від епідемій та голоду.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.