Спецпроект

Кличко переселить нинішних "майданівців" у заповідник

Київська міська державна адміністрація домовилася із мешканцями наметів на майдані Незалежності й вулиці Хрещатик про переселення на територію пам'ятки архітектури "Земельні укріплення цитаделі з бастіоном Київської фортеці" у Печерському районі.

Про це повідомив мер Києва, голова КМДА Віталій Кличко, пишуть Українські новини.

"Один із найбільших наметів розібрано, їм надано місце тимчасового розташування у фортеці, куди вони переїдуть разом з наметами", - сказав він.

Кличко зазначив, що мерія неодноразово зверталася до людей, які проживають на Майдані із пропозицією переїхати в інші будівлі з метою звільнення проїзної частини на вулиці Хрещатик, оскільки їх розміщення там перешкоджає нормальному транспортному руху в центрі столиці.

"Ніякого силового зачищення Майдану не передбачається, але заяви деяких людей з погрозою, що "ми спалимо мерію"... Ми не для того відновлювали будівлю, щоб потім чути такі погрози", - додав Кличко.

Він наголосив, що місту необхідно повертатися до нормального життя, а перестрілка в ніч на понеділок на майдані Незалежності не є стабілізуючим чинником для Києва.

Кличко заявляє про відсутність єдиного центру впливу на людей, які проживають у наметах на майдані Незалежності, через їх приналежність до різних формувань.

Раніше Кличко заявив про 1 тис. людей, які проживають у наметах на Майдані й Хрещатику.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення (XVIII-XIX сторіч) в Європі. Територія історико-археологічного музею займає 140 гектарів.

У червні 2014 року повідомлялося про продовження забудови території пам'ятки.

Напередодні футбольного чемпіонату Євро-2012 будівельники зруйнували частину історичного валу одного з укріплень фортеці - Косий Капонір - заради зведення інфраструктури біля НСК "Олімпійський".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.