КМДА зібралося віддати "Київську фортецю" державі

КМДА підготувала проект рішення Київради "Про надання згоди на безоплатну передачу цілісного майнового комплексу Національної історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця".

Про це повідомила прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

Депутат пояснив важливість прийняття Київрадою питання передачі Фортеці тим, що київська громада не має достатніх ресурсів, щоб утримувати "Київську фортецю" в належному стані. Пам'ятка не охороняється. Також співробітники музею не отримують надбавки за звання "національного".

"Передача музею до державної власності є найкращим виходом з ситуації. Сподіваюся, зазначений документ буде винесений на одну з найближчих сесій Київради", - наголосив Бригинець.

Нагадаємо, питання щодо передачі Київської фортеці до державної власності було винесене на сесію Київради ще 14 липня 2011 року. Його зняли з розгляду, мотивуючи це проханням голови КМДА Олександра Попова, який нібито планує розмістити на території фортеці Музей історії Києва .

Згодом виявилося, що башту №4 за адресою вул. Старонаводницька, 2 - що входить до музейного комплексу - хочуть передати у приватні руки. Ще пізніше, зі слів одного з чиновників КМДА, депутатам стало відомо, що питання гальмують, бо фортецю хочуть обміняти або продати.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.  

Останній Шухевич

12 січня відзначають День українського політв’язня – як згадку про масштабні арешти українських дисидентів 1972 року. З цієї нагоди ІП публікує інтерв’ю з Юрієм Шухевичем – одним із «могіканів», що відбув в радянських ув’язненнях 36 років.

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.

“Какая разніца” і штрафи за російські вивіски: мовні пристрасті в Україні сто років тому

Мовне питання в Україні, здавалося б, остаточно вирішене та законодавчо врегульоване, знову з’являється на порядку денному – з подачі вже нової влади. Паралельно бачимо спроби назвати мову “причиною громадянської війни”, чинити опір подальшій українізації тощо. Нічого нового за останні 30 років? Насправді такі “мовні срачі” трусили Україну і після проголошення незалежності більше 100 років тому!

Степан Бойко. Як дядько Шухевича захищав головного комуніста Волині

На думку Степана Шухевича багато справ супроти членів КПЗУ було сфабриковано правоохоронними органами. Будучи одним із адвокатів на відомому «Володимирському процесі 151-го» 1926 р., він зазначав, що серед підсудних лише кілька осіб насправді сповідували комуністичну ідеологію, натомість, інші були «українцями, мешканцями Володимира», які «про комуну і комуністів… знали лише з книжок».