У Росії вкрали перемогу в Першій світовій - Путін

Президент Росії Владімір Путін вважає, що у Росії вкрали перемогу в Першій світовій війні.

Про це він сказав на церемонії відкриття на Поклонній горі монумента полеглим у тій війні, повідомляє УНІАН.

За словами Путіна, протягом багатьох століть Росія виступала за міцні і довірливі відносини між державами. Так було і напередодні Першої світової, коли Росія зробила все, щоб переконати Європу мирно, безкровно вирішити конфлікт між Сербією і Австро-Угорщиною.

Але Росія "не була почута", і їй довелося відповісти на виклик, "захищаючи братній слов'янський народ, захищаючи себе, своїх громадян від зовнішньої загрози".

"Росія виконала свій союзницький обов'язок, - наголосив Путін. - Її наступи у Пруссії і в Галичині зірвали плани супротивника, дали змогу союзникам утримати фронт і захистити Париж, змусили ворога кинути на схід, де відчайдушно билися російські полки, значну частину своїх сил. Росія змогла стримати цей натиск, а потім перейти в наступ".

"Однак ця перемога була вкрадена у країни, - обурився президент. - Украдена тими, хто закликав до поразки своєї Вітчизни, своєї армії, сіяв чвари всередині Росії, рвався до влади, зраджуючи національні інтереси".

Урочисто відкритий Путіним монумент "Героям Першої світової". Піхота Російської імператорської армії біжить в атаку. Фото: gazeta.ru

За його словами, трагедія Першої світової війни нагадує про те, до чого "призводять агресія і егоїзм, непомірні амбіції керівників держав і політичних еліт, що беруть гору над здоровим глуздом, і замість збереження найблагополучнішого континенту світу - Європи - наражають її на небезпеку".

"Людству давно повинно зрозуміти і прийняти одну найголовнішу істину: насильство породжує насильство, - заявив Путін. - А шлях до миру і процвітання створюється доброю волею і діалогом, пам'яттю про уроки минулих воєн, про те, хто і навіщо їх починав", - сказав він.

Нагадаємо, після Жовтневої революції в Російській республіці, яка привела до влади більшовиків, у березні 1918 року в Брест-Литовську було підписано мирний договір, який визнавав поразку і вихід Росії із Першої світової війни.

Участь у переговорах брали делегації Німецької імперії та її союзників (Австро-Угорської імперії, Османської імперії та Болгарії) і більшовицької Росії та УНР.

Більшовицьку делегацію очолював Лев Троцький, який створив wikileaks-сенсацію того часу, оприлюднивши секретні міждержавні угоди царського уряду про розподіл Південної Європи і Малої Азії. Російська делегація вустами Троцького визнала УНР повноправною стороною в переговорах.

У лютому 1918-го Німеччина з союзниками і УНР уклали сепаратну угоду, яка стала першим мирним договором Першої світової війни.

Союзники Російської імперії у Першій світовій - Британія, Франція та США - відмовилися взяти участь у перемовинах під Брестом. Вони уклали перемир'я із німцями восени 1918 року.

Німеччина, в якій бушувала соціалістична революція, остаточно визнала свою поразку у 1919-му і виплачувала репарації переможцям до 2010 року.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.