Віче у Слов'янську вирішило переплавити Леніна на бронзу і продати

На мітингу в Слов'янську (Донецька область) 17 серпня представники територіальної громади вирішили знести пам'ятник Леніну.

Про це повідомляють Новини Донбасу.

Городяни мають намір переплавити пам'ятник на бронзові злитки, продати їх, а виручені кошти витратити на відновлення міста.

Згідно з законом, для реалізації цього задуму потрібне відповідне рішення депутатів місцевої ради.

Також активісти вимагатимуть від депутатів Слов'янської міськради скасувати рішення про присудження російському співакові Йосипу Кобзону звання "почесний громадянин міста". Ветеран радянської естради підтримує російську агресію на Донбасі.

Як відомо, 16 серпня в Новоайдарі Луганської області демонтовано пам'ятник Леніну.

15 серпня в Маріуполі Донецької області невідомі повалили центральний пам'ятник Леніну і відламали половину ще однієї статуї більшовицького лідера.

У липні невідомі обписали фарбою пам'ятник Леніну в центрі Краматорська.

8 грудня 2013 року під час акцій протесту проти влади Януковича в Києві було зруйновано центральний пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.