Західна Європа не уявляє всіх жахів сталінізму - "Меморіал"

Україна, яка зазнала найбільших у Європі втрат від тоталітарних режимів Третього рейху й СРСР, досі не визнала на державному рівні Загальноєвропейський День пам'яті жертв сталінізму та нацизму (23 серпня).

Про це йдеться у заяві Всеукраїнського товариства "Меморіал" з приводу цієї поминальної дати.

"Одним із важливих завдань відновлення історичної правди та пам’яті про мільйони невинно закатованих та вбитих кривавими тоталітарними режимами Всеукраїнське товариство "Меморіал" імені Василя Стуса вважає гідне пошанування разом із нашими побратимами-європейцями цього скорботного дня", - йдеться в заяві.

На думку організації, Західна Європа не переживала правління сталінізму, тому у її масовій свідомості не закарбовані сповна всі жахіття, яких зазнали від більшовизму народи східної Європи.

"Тому українські науковці й історики, використовуючи політичний досвід Європарламенту, повинні напрацювати і подати європейському товариству максимально доступний нині перелік злочинів радянської епохи", - стверджують автори заяви.

"Меморіал" повідомляє, що радянсько-комуністичний тоталітарний устрій за всі свої злочини ще буде засуджений так, як був засуджений нацизм на Нюрнберзькому процесі.

"Ці два тоталітарні режими існували як брати-близнюки, що на людських кістках будували "імперії зла", тому вони разом повинні сидіти на лаві підсудних історії, - наголошують активісти. - Засудити комуністичний тоталітарний режим особливо актуально зараз, коли "неосталінізм" як мутант отримав друге дихання у лоні авторитарної Росії".

В заяві підкреслюється, що ігнорування подій в Україні світовою спільнотою вже призвело до нових злочинів прихильників "відновленння старого порядку" – окупації території України, жертв серед мирного населення, викрадень, тортур і вбивств тих, хто не хоче мати нічого спільного з "імперською Москвою, дії якої нагадують поведінку нацистської Німеччини перед розпалюванням нею Другої світової війни".

"Меморіал" звертається до світу з закликом не допустити повторення трагічних подій 75-річної давності, не йти на компромісні домовленості з Росією, що заохочуватимуть її до агресії.

"Лише такою принциповою позицією можна буде повернути до геополітичної тями кремлівське керівництво, - наголошують в організації. - Лише так можна буде навернути путінську Росію до дотримання норм міжнародного права і демократії".

Європейський день пам'яті жертв сталінізму та нацизму — міжнародний день пам'яті жертв тоталітарних ідеологій сталінізму та націонал-соціалізму.

Відзначається у країнах Європейського Союзу щорічно 23 серпня - в день підписання пакту Молотова-Ріббентропа (1939 рік), що розділив Європу на дві сфери інтересів за допомогою секретних додаткових протоколів і зрештою призвів до Другої світової війни.

Також: "Росія попросила не порівнювати СРСР і Третій рейх"

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.