Західна Європа не уявляє всіх жахів сталінізму - "Меморіал"

Україна, яка зазнала найбільших у Європі втрат від тоталітарних режимів Третього рейху й СРСР, досі не визнала на державному рівні Загальноєвропейський День пам'яті жертв сталінізму та нацизму (23 серпня).

Про це йдеться у заяві Всеукраїнського товариства "Меморіал" з приводу цієї поминальної дати.

"Одним із важливих завдань відновлення історичної правди та пам’яті про мільйони невинно закатованих та вбитих кривавими тоталітарними режимами Всеукраїнське товариство "Меморіал" імені Василя Стуса вважає гідне пошанування разом із нашими побратимами-європейцями цього скорботного дня", - йдеться в заяві.

На думку організації, Західна Європа не переживала правління сталінізму, тому у її масовій свідомості не закарбовані сповна всі жахіття, яких зазнали від більшовизму народи східної Європи.

"Тому українські науковці й історики, використовуючи політичний досвід Європарламенту, повинні напрацювати і подати європейському товариству максимально доступний нині перелік злочинів радянської епохи", - стверджують автори заяви.

"Меморіал" повідомляє, що радянсько-комуністичний тоталітарний устрій за всі свої злочини ще буде засуджений так, як був засуджений нацизм на Нюрнберзькому процесі.

"Ці два тоталітарні режими існували як брати-близнюки, що на людських кістках будували "імперії зла", тому вони разом повинні сидіти на лаві підсудних історії, - наголошують активісти. - Засудити комуністичний тоталітарний режим особливо актуально зараз, коли "неосталінізм" як мутант отримав друге дихання у лоні авторитарної Росії".

В заяві підкреслюється, що ігнорування подій в Україні світовою спільнотою вже призвело до нових злочинів прихильників "відновленння старого порядку" – окупації території України, жертв серед мирного населення, викрадень, тортур і вбивств тих, хто не хоче мати нічого спільного з "імперською Москвою, дії якої нагадують поведінку нацистської Німеччини перед розпалюванням нею Другої світової війни".

"Меморіал" звертається до світу з закликом не допустити повторення трагічних подій 75-річної давності, не йти на компромісні домовленості з Росією, що заохочуватимуть її до агресії.

"Лише такою принциповою позицією можна буде повернути до геополітичної тями кремлівське керівництво, - наголошують в організації. - Лише так можна буде навернути путінську Росію до дотримання норм міжнародного права і демократії".

Європейський день пам'яті жертв сталінізму та нацизму — міжнародний день пам'яті жертв тоталітарних ідеологій сталінізму та націонал-соціалізму.

Відзначається у країнах Європейського Союзу щорічно 23 серпня - в день підписання пакту Молотова-Ріббентропа (1939 рік), що розділив Європу на дві сфери інтересів за допомогою секретних додаткових протоколів і зрештою призвів до Другої світової війни.

Також: "Росія попросила не порівнювати СРСР і Третій рейх"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.