Спецпроект

РОСІЯ ПОПРОСИЛА НЕ ПОРІВНЮВАТИ СРСР І НАЦИСТСЬКУ НІМЕЧЧИНУ

Державна дума Росії заявляє, що спроби покласти провину за розв'язання Другої світової війни не тільки на гітлерівську Німеччину, але й на Радянський Союз є "завідомо антиісторичною брехнею".

За відповідну заяву у зв'язку з 65-річчям з дня початку Нюрнберзького судового процесу над головними нацистськими військовими злочинцями проголосували 445 російських депутатів, повідомляє Кореспондент.

"Спроби перекласти провину за розв'язання Другої світової війни, крім гітлерівської Німеччини, на Радянський Союз, який був ініціатором заснування Міжнародного війського трибуналу, є свідомо антиісторичною брехнею", - наголошують депутати.

Також у заяві говориться, що спроби зрівняти нацистський режим і суспільно-політичний устрій Радянського Союзу "є блюзнірськими стосовно ветеранів антифашистського руху, жертв Голокосту, в'язнів концентраційних таборів, десятків мільйонів людей в Європі, і, перш за все, радянських людей, які віддали свої життя в ім'я боротьби з антилюдською расовою теорією нацизму".

Крім цього, занепокоєння російських депутатів викликають спроби виправдати нацизм у деяких державах Європи, де з військових злочинців намагаються зробити народних героїв.

Як повідомляла "Історична Правда", Росія готувала свою заяву ще з минулого тижня.

Дума висловила жаль з приводу того, що ряд європейських держав, які найбільшою мірою постраждали від гітлерівського нацизму, "прикриваючись уявною європейської солідарністю і тезами про свободу слова і зборів, не підтримали прийняту 16 листопада 2010 Третім комітетом Генеральної Асамблеї ООН резолюцію під назвою "Неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості". 

 
Депутати закликають парламентарів усіх держав світу підтримати цю резолюцію на майбутньому пленарному засіданні 65-ої сесії Генасамблеї ООН і тим самим "внести свій внесок у протидію відродженню "коричневої чуми" ХХ століття в новому XXI столітті".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".