Спецпроект

РОСІЯ ПОПРОСИЛА НЕ ПОРІВНЮВАТИ СРСР І НАЦИСТСЬКУ НІМЕЧЧИНУ

Державна дума Росії заявляє, що спроби покласти провину за розв'язання Другої світової війни не тільки на гітлерівську Німеччину, але й на Радянський Союз є "завідомо антиісторичною брехнею".

За відповідну заяву у зв'язку з 65-річчям з дня початку Нюрнберзького судового процесу над головними нацистськими військовими злочинцями проголосували 445 російських депутатів, повідомляє Кореспондент.

"Спроби перекласти провину за розв'язання Другої світової війни, крім гітлерівської Німеччини, на Радянський Союз, який був ініціатором заснування Міжнародного війського трибуналу, є свідомо антиісторичною брехнею", - наголошують депутати.

Також у заяві говориться, що спроби зрівняти нацистський режим і суспільно-політичний устрій Радянського Союзу "є блюзнірськими стосовно ветеранів антифашистського руху, жертв Голокосту, в'язнів концентраційних таборів, десятків мільйонів людей в Європі, і, перш за все, радянських людей, які віддали свої життя в ім'я боротьби з антилюдською расовою теорією нацизму".

Крім цього, занепокоєння російських депутатів викликають спроби виправдати нацизм у деяких державах Європи, де з військових злочинців намагаються зробити народних героїв.

Як повідомляла "Історична Правда", Росія готувала свою заяву ще з минулого тижня.

Дума висловила жаль з приводу того, що ряд європейських держав, які найбільшою мірою постраждали від гітлерівського нацизму, "прикриваючись уявною європейської солідарністю і тезами про свободу слова і зборів, не підтримали прийняту 16 листопада 2010 Третім комітетом Генеральної Асамблеї ООН резолюцію під назвою "Неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості"

 
Депутати закликають парламентарів усіх держав світу підтримати цю резолюцію на майбутньому пленарному засіданні 65-ої сесії Генасамблеї ООН і тим самим "внести свій внесок у протидію відродженню "коричневої чуми" ХХ століття в новому XXI столітті".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».