Сталін не планував нападати на Гітлера - німецький історик

Йосип Сталін вірив, що підписана в серпні 1939 року угода про ненапад між СРСР і Третім рейхом (пакт Молотова-Ріббентропа) відстрочить майбутню німецько-радянську війну.

Про це в інтерв'ю Німецькій хвилі заявив німецький історик Йорґ Ґанценмюллер.

На думку науковця, Сталін знав, що Гітлер рано чи пізно нападе на Радянський Союз. Підписуючи угоду, радянський вождь розраховував, що Третій рейх, утягнутий у війну з західними державами, не зважиться вести війну на два фронти.

"Сталін був упевнений: якщо Гітлер нападе на Польщу і західні країни оголосять Німеччині війну, вона буде затяжною, - підкреслив Ґанценмюллер. - І поки Гітлер буде розбиратися з західними країнами, СРСР залишиться осторонь бойових дій і зможе зміцнити свою армію".

Історик додав, що не стільки підписаний Молотовим і Ріббентропом документ, скільки війна між західними державами та Гітлером сприймалася Сталіним як гарантія безпеки для СРСР. І зрештою ця сталінська стратегія виявилася помилковою.

За словами Ґанценмюллера, Сталін був задоволений економічною співпрацею між СРСР та гітлерівською Німеччиною, яка значно зросла після підписання угоди.

Німеччина поставляла Радянському Союзу військову техніку, промислове устаткування. Радянський Союз постачав Німеччині нафтопродукти та іншу сировину, поїзди з радянською сировиною німецька армія зустрічала ще якийсь час після початку свого наступу.

"Спочатку Сталіну здавалося, що все складається саме так, як він хотів, - зазначив науковець. - Він до останнього був упевнений в тому, що Гітлер ще довгий час не буде вести війну на два фронти, А після 22 червня Сталін довгий час не виходив на публіку. Таке відчуття, що напад Гітлера його буквально паралізував".

Теза британського історика радянського походження Віктора Суворова про те, що Сталін готувався першим напасти на Третій рейх, а Гітлер випередив його на кілька днів, не відповідає дійсності, наголосив Ґанценмюллер.

"Безумовно, Сталін проводив агресивну політику, але щодо Польщі та країн Балтії, і це було в рамках пакту, - пояснив німецький історик. - Але Сталін не планував нападати на Третій рейх. Цьому немає жодних документальних підтверджень".

Він додав, що основна суть пакту Молотова-Ріббентропа полягала саме в секретному додатковому протоколі, де обговорювався розділ Польщі. Цей документ давав Гітлеру карт-бланш на агресію проти Варшави, а Сталіну - на те, щоб зайняти Східну Польщу. Наявність протоколу заперечувалося в СРСР аж до кінця 1980-х років.

Як відомо, 23 серпня 1939 року керівники МЗС Німеччини та СРСР підписали договір про ненапад, відомий як "пакт Молотова-Ріббентропа". До договору додавався секретний протокол про розмежування сфер впливу у Східній Європі.

1 вересня 1939-го Німеччина почала вторгнення в Польщу. 17 вересня того ж року на територію Польщі увійшли радянські війська. Територіальний поділ країни завершився 28 вересня підписанням договору про дружбу і кордон.

Пізніше до СРСР були приєднані країни Балтії, Бессарабія та Північна Буковина, а також (внаслідок кровопролитної військової кампанії) частина Фінляндії.

Дивіться також:

Як нацисти і сталіністи ділили Україну

Гітлер вітає Сталіна з днем народження у "Правді". СКАНИ

1939: союзники з Третього рейху та СРСР святкують перемогу. ВІДЕО

Пакт Молотова-Ріббентропа. Помилка у Вікіпедії. ФОТО

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.