Сталін не планував нападати на Гітлера - німецький історик

Йосип Сталін вірив, що підписана в серпні 1939 року угода про ненапад між СРСР і Третім рейхом (пакт Молотова-Ріббентропа) відстрочить майбутню німецько-радянську війну.

Про це в інтерв'ю Німецькій хвилі заявив німецький історик Йорґ Ґанценмюллер.

На думку науковця, Сталін знав, що Гітлер рано чи пізно нападе на Радянський Союз. Підписуючи угоду, радянський вождь розраховував, що Третій рейх, утягнутий у війну з західними державами, не зважиться вести війну на два фронти.

"Сталін був упевнений: якщо Гітлер нападе на Польщу і західні країни оголосять Німеччині війну, вона буде затяжною, - підкреслив Ґанценмюллер. - І поки Гітлер буде розбиратися з західними країнами, СРСР залишиться осторонь бойових дій і зможе зміцнити свою армію".

Історик додав, що не стільки підписаний Молотовим і Ріббентропом документ, скільки війна між західними державами та Гітлером сприймалася Сталіним як гарантія безпеки для СРСР. І зрештою ця сталінська стратегія виявилася помилковою.

За словами Ґанценмюллера, Сталін був задоволений економічною співпрацею між СРСР та гітлерівською Німеччиною, яка значно зросла після підписання угоди.

Німеччина поставляла Радянському Союзу військову техніку, промислове устаткування. Радянський Союз постачав Німеччині нафтопродукти та іншу сировину, поїзди з радянською сировиною німецька армія зустрічала ще якийсь час після початку свого наступу.

"Спочатку Сталіну здавалося, що все складається саме так, як він хотів, - зазначив науковець. - Він до останнього був упевнений в тому, що Гітлер ще довгий час не буде вести війну на два фронти, А після 22 червня Сталін довгий час не виходив на публіку. Таке відчуття, що напад Гітлера його буквально паралізував".

Теза британського історика радянського походження Віктора Суворова про те, що Сталін готувався першим напасти на Третій рейх, а Гітлер випередив його на кілька днів, не відповідає дійсності, наголосив Ґанценмюллер.

"Безумовно, Сталін проводив агресивну політику, але щодо Польщі та країн Балтії, і це було в рамках пакту, - пояснив німецький історик. - Але Сталін не планував нападати на Третій рейх. Цьому немає жодних документальних підтверджень".

Він додав, що основна суть пакту Молотова-Ріббентропа полягала саме в секретному додатковому протоколі, де обговорювався розділ Польщі. Цей документ давав Гітлеру карт-бланш на агресію проти Варшави, а Сталіну - на те, щоб зайняти Східну Польщу. Наявність протоколу заперечувалося в СРСР аж до кінця 1980-х років.

Як відомо, 23 серпня 1939 року керівники МЗС Німеччини та СРСР підписали договір про ненапад, відомий як "пакт Молотова-Ріббентропа". До договору додавався секретний протокол про розмежування сфер впливу у Східній Європі.

1 вересня 1939-го Німеччина почала вторгнення в Польщу. 17 вересня того ж року на територію Польщі увійшли радянські війська. Територіальний поділ країни завершився 28 вересня підписанням договору про дружбу і кордон.

Пізніше до СРСР були приєднані країни Балтії, Бессарабія та Північна Буковина, а також (внаслідок кровопролитної військової кампанії) частина Фінляндії.

Дивіться також:

Як нацисти і сталіністи ділили Україну

Гітлер вітає Сталіна з днем народження у "Правді". СКАНИ

1939: союзники з Третього рейху та СРСР святкують перемогу. ВІДЕО

Пакт Молотова-Ріббентропа. Помилка у Вікіпедії. ФОТО

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".