ПРЕЗЕНТУЮТЬ КОНЦЕПЦІЮ МУЗЕЮ МАЙДАНУ

У четвер у Києві презентують концепцію Музею Майдану, його колекцію та кроки до створення.

Презентація відбудеться завтра, 28 серпня о 12:00 у приміщенні музею Гончара (Київ, вул. Лаврська, 19).

Організатори: Міністерство культури України, музей Івана Гончара, Український інститут національної пам’яті та ГО "Агенція культурних стратегій".

Фахові музейники, представники громадських організацій та органів державної влади хочуть створити музей для збереження пам’яті про Революцію Гідності.

Майбутній музей Майдану планується як багатофункціональна платформа, завдання якої:

- зберігати, досліджувати, експонувати та популяризувати речові, документальні й нематеріальні свідчення про події осені 2013 - зими 2014 рр.;

- консолідувати громадян навколо спільної візії майбутнього, об’єднати й активізувати суспільні ініціативи;

Учасники робочої групи зі створення Музею Майдану:

- Василь Рожко, голова робочої групи, начальник управління музейної справи Мінкульту;

- Микола Скиба, директор ГО "Агенція культурних стратегій";

- Тимур Бобровський, завідувач сектором археологічних досліджень Національного заповідника "Софія Київська";

- Ігор Пошивайло, голова Музейної ради при Мінкульті, заступник директора "Музею Івана Гончара";

- Володимир В’ятрович, директор Українського інституту національної пам’яті.

Ініціатори проекту презентують концепцію Музею Майдану, розкажуть про зібрані артефакти (зокрема, про долю "йолки"), документи та усні свідчення, що склали основу колекції майбутнього музею, про збереження нерухомих об’єктів та місць пам’яті Небесної сотні, а також про подальші кроки зі створення музею.

Контакти групи зі створення Музею Майдану: maidanmuseum@gmail.com

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.