ПРЕЗЕНТУЮТЬ КОНЦЕПЦІЮ МУЗЕЮ МАЙДАНУ

У четвер у Києві презентують концепцію Музею Майдану, його колекцію та кроки до створення.

Презентація відбудеться завтра, 28 серпня о 12:00 у приміщенні музею Гончара (Київ, вул. Лаврська, 19).

Організатори: Міністерство культури України, музей Івана Гончара, Український інститут національної пам’яті та ГО "Агенція культурних стратегій".

Фахові музейники, представники громадських організацій та органів державної влади хочуть створити музей для збереження пам’яті про Революцію Гідності.

Майбутній музей Майдану планується як багатофункціональна платформа, завдання якої:

- зберігати, досліджувати, експонувати та популяризувати речові, документальні й нематеріальні свідчення про події осені 2013 - зими 2014 рр.;

- консолідувати громадян навколо спільної візії майбутнього, об’єднати й активізувати суспільні ініціативи;

Учасники робочої групи зі створення Музею Майдану:

- Василь Рожко, голова робочої групи, начальник управління музейної справи Мінкульту;

- Микола Скиба, директор ГО "Агенція культурних стратегій";

- Тимур Бобровський, завідувач сектором археологічних досліджень Національного заповідника "Софія Київська";

- Ігор Пошивайло, голова Музейної ради при Мінкульті, заступник директора "Музею Івана Гончара";

- Володимир В’ятрович, директор Українського інституту національної пам’яті.

Ініціатори проекту презентують концепцію Музею Майдану, розкажуть про зібрані артефакти (зокрема, про долю "йолки"), документи та усні свідчення, що склали основу колекції майбутнього музею, про збереження нерухомих об’єктів та місць пам’яті Небесної сотні, а також про подальші кроки зі створення музею.

Контакти групи зі створення Музею Майдану: maidanmuseum@gmail.com

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".