У Глухові досі хочуть забудувати історичний майдан часів Гетьманщини

Міська рада Глухова (Сумська область) - колишньої гетьманської столиці – вирішила віддати історичну Ярмаркову площу під житлову забудову.

Про це повідомляє голова підкомітету ВР з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександр Бригинець, до якого звернулися експерти, краєзнавці та громада Глухова з проханням сприяти відміні зазначеного рішення міської ради.

За словами нардепа, за забудову міськрада проголосувала ще за часів Януковича "під тиском Партії регіонів і грошей", а тепер "під тиском громади" у депутатів є шанс відмінити знищення історичної спадщини.

На території Ярмаркової площі у Глухові знаходяться нововиявлені об’єкти культурної спадщини у вигляді залишків підмурків давніх споруд, оскільки вся територія Ярмаркової площі в різні історичні періоди була місцем, де знаходилися будівлі гетьманського палацу Кирила Розумовського, першої Малоросійської колегії, церкви Захарія та Єлизавети, військові казарми, що підтверджено креслениками планів Глухова XVIII-XIX ст..

Також на Ярмарковій площі протягом майже 400 років проводилися святкові ярмарки та регулярні виїзні базари, що підтверджено багаточисельними знахідками монет, торгових пломб та інших предметів, пов’язаних із торгівлею.

Після знищення Батурина, коли Глухів став столицею Гетьманщини, саме на Ярмарковій площі у XVIII ст., сформувався центр керівництва Україною.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.