З Донецька і Луганська не вивозили державні архіви

Документи з державних архівів на Донеччині й Луганщині нікуди не вивозилися, а співробітники цих установ продовжують працювати у можливому для них режимі. Жоден із цих документів не знищений.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на заступника голови Укрдержархіву Ольгу Музичук.

За її словами, працівники держархівів на сході досі ходять на роботу, працюючи по півдня і власними силами охороняючи будівлі.

"Півтора мільйони документів Національного архівного фонду зберігаються в Державному архіві Луганської області, - зазначила Музичук. - І близько двох мільйонів документів - у Державному архіві Донецької області".

Музичук наголосила, що вивезти документи з Донецька й Луганська, де вони зберігаються у чотирьох дев'ятиповерхівках, наразі неможливо.

Чиновник додала, що жоден архівний документ не вивезений також і з держархіву тимчасово окупованого Криму.

Вона підкреслила, що основний принцип, за яким працюють усі архіви світу, це - принцип неподільності, тож усі документи повинні знаходитися там, де вони створені або прийняті на зберігання, навіть незважаючи на перепідпорядкування території іншій державі.

Як відомо, в Україні досі не призначено керівника Державної служби архівів замість звільненої у квітні 2014 року комуністки Ольги Гінзбург.

Інше за темою "Архіви"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".