Історики з України та Ізраїлю говоритимуть про ОУН

В Українському католицькому університеті (Львів) проведуть спільний міні-курс "Єврейсько-українське співіснування в історичній перспективі: вибрані питання".

Про це повідомляє Твоє місто.

Лекції в межах програми єврейських студій УКУ прочитають доктор Семьон Ґольдін (Єврейський Університет, Єрусалим) та професор Ярослав Грицак (Український католицький університет).

Навчальний курс складатиметься з шести зустрічей-дискусій, на яких учасники обговорюватимуть питання взаємодії українців та євреїв протягом XVII-XX століть, інформують організатори.

Наприклад, учасники дискусії обговорюватимуть питання міжрелігійних відносин між євреями і українцями під час повстання Хмельницького, як події Хмельниччини трактуються в українській і єврейській історичній пам’яті.

Темою другої зустрічі буде ставлення до євреїв в Російській і Австро-Угорській імперії. Чому із завидною періодичністю відбувалися єврейські погроми? Як євреї долучалися до української революції (випадок Володимира Жаботинського)?

На наступних дискусіях лектори розглядатимуть теми: ставлення ОУН до євреїв, причини єврейських погромів у 1941 році, масове вбивство в Бабиному Яру, батальйон "Нахтіґаль" та роль Романа Шухевича у львівському єврейському погромі 1-2 липня, митрополит Андрей Шептицький та праведники світу, а також питання пов’язані із особливостями відродження єврейських спільнот в незалежній Україні.

Зустрічі відбуватимуться  з 8 по 12 вересня в корпусі УКУ на Козельницькій 2а. Вхід вільний.

Всі деталі та список літератури для домашнього читання за адресою: lada28@ucu.edu.ua

Дивіться також: "Українсько-єврейська зустріч. Наші історії неповні один без одного"

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.