Історики з України та Ізраїлю говоритимуть про ОУН

В Українському католицькому університеті (Львів) проведуть спільний міні-курс "Єврейсько-українське співіснування в історичній перспективі: вибрані питання".

Про це повідомляє Твоє місто.

Лекції в межах програми єврейських студій УКУ прочитають доктор Семьон Ґольдін (Єврейський Університет, Єрусалим) та професор Ярослав Грицак (Український католицький університет).

Навчальний курс складатиметься з шести зустрічей-дискусій, на яких учасники обговорюватимуть питання взаємодії українців та євреїв протягом XVII-XX століть, інформують організатори.

Наприклад, учасники дискусії обговорюватимуть питання міжрелігійних відносин між євреями і українцями під час повстання Хмельницького, як події Хмельниччини трактуються в українській і єврейській історичній пам’яті.

Темою другої зустрічі буде ставлення до євреїв в Російській і Австро-Угорській імперії. Чому із завидною періодичністю відбувалися єврейські погроми? Як євреї долучалися до української революції (випадок Володимира Жаботинського)?

На наступних дискусіях лектори розглядатимуть теми: ставлення ОУН до євреїв, причини єврейських погромів у 1941 році, масове вбивство в Бабиному Яру, батальйон "Нахтіґаль" та роль Романа Шухевича у львівському єврейському погромі 1-2 липня, митрополит Андрей Шептицький та праведники світу, а також питання пов’язані із особливостями відродження єврейських спільнот в незалежній Україні.

Зустрічі відбуватимуться  з 8 по 12 вересня в корпусі УКУ на Козельницькій 2а. Вхід вільний.

Всі деталі та список літератури для домашнього читання за адресою: lada28@ucu.edu.ua

Дивіться також: "Українсько-єврейська зустріч. Наші історії неповні один без одного"

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.