Президенти Польщі та ФРН порівняли агресії Гітлера i Путіна

На церемонії з нагоди 75-річчя початку Другої світової війни у Гданську були присутні президенти Польщі та Німеччини. Обидва провели паралелі між 1939 роком та нинішньою ситуацією в Україні.

Про це повідомляють Євроньюс.

Свої заяви лідери країн зробили на півострові Вестерплятте, де вранці 1 вересня 1939 року пролунали перші постріли Другої світової війни.

"Історія дає урок і через болючий досвід змушує робити висновки, - зазначив у виступі президент Польщі Броніслав Коморовський. - Історія каже нам, що потрібна сміливість та рішучість, щоб кинути виклик тим, хто порушує міжнародний порядок, мир та свободу".

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск у своєму виступі наголосив, що європейцям варто винести уроки з трагічних подій Другої світової, не плекати наївного оптимізму і забезпечити ефективну діяльнсіть НАТО, повідомляє dw.de.

Туск закликав Європу зрозуміти, що в Україні триває не конфлікт, а війна: "Якщо ми подивимося сьогодні на трагедію України, на війну на Сході нашого континенту, то зрозуміємо, що вересень 1939-го не має повторитися. Ще є час дати відсіч тим, хто в своїх діях вдається до насильства".

Він додав, що напис "Ніколи більше" на меморіалі Вестерплятте не може бути маніфестом слабких і безпорадних.

"Цей заклик не може більше бути визнанням ілюзії, що світ позбувся того типу спокуси, що навколо нас немає людей і немає країн, які б із сили та війни не хотіли знову зробити спосіб проведення власної політики", - підкреслив Туск.

Нагадаємо, в 1939 році приводом для агресії Гітлера стала провокація, організована самими нацистами - начебто поляки захопили радіовежу у німецькому прикордонному місті Гливице. Наступного дня Гітлер рушив "на захист німців" у Гданськ і далі в Польщу. Гарнізон Вестерплятте (портового складу ВМФ Польщі) протримався проти переважаючих сил гітлерівців один тиждень.

Як відомо, у червні 2014 року президент Литви Даля Грібаускайте порівняла дії президента Росії Владіміра Путіна в Україні з тактикою, застосовуваною у XX сторіччі Сталіним і Гітлером.

У травні 2014 року спадкоємець британського престолу принц Чарльз також порівняв Путіна з Гітлером.

На початку березня аналогію між Путіним і Гітлером провела екс-держсекретар США Гілларі Клінтон, коментуючи дії Росії в Україні. Інше недвозначне порівняння в цьому плані зробив міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойбле.

У березні 2014 року з посади в Московському інституті міжнародних відносин було звільнено професора Андрєя Зубова, який засудив вторгення Росії у Крим, порівнявши його з гітлерівською анексією Австрії у 1938 році.

Після цього прокремлівська газета "Известия" надрукувала матеріал про те, що Гітлер до 1939 року був "політиком найвищого класу", збираючи етнічні німецькі землі.

Тоді ж мерія чеського міста Ліберець вивісила на фасаді міської ратуші величезний плакат, на якому президент РФ Владімір Путін зображений у збірному образі Гітлера-Сталіна.

Дивіться також: "Фашизм повертається у Європу та Україну зі Сходу"

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну