Президенти Польщі та ФРН порівняли агресії Гітлера i Путіна

На церемонії з нагоди 75-річчя початку Другої світової війни у Гданську були присутні президенти Польщі та Німеччини. Обидва провели паралелі між 1939 роком та нинішньою ситуацією в Україні.

Про це повідомляють Євроньюс.

Свої заяви лідери країн зробили на півострові Вестерплятте, де вранці 1 вересня 1939 року пролунали перші постріли Другої світової війни.

"Історія дає урок і через болючий досвід змушує робити висновки, - зазначив у виступі президент Польщі Броніслав Коморовський. - Історія каже нам, що потрібна сміливість та рішучість, щоб кинути виклик тим, хто порушує міжнародний порядок, мир та свободу".

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск у своєму виступі наголосив, що європейцям варто винести уроки з трагічних подій Другої світової, не плекати наївного оптимізму і забезпечити ефективну діяльнсіть НАТО, повідомляє dw.de.

Туск закликав Європу зрозуміти, що в Україні триває не конфлікт, а війна: "Якщо ми подивимося сьогодні на трагедію України, на війну на Сході нашого континенту, то зрозуміємо, що вересень 1939-го не має повторитися. Ще є час дати відсіч тим, хто в своїх діях вдається до насильства".

Він додав, що напис "Ніколи більше" на меморіалі Вестерплятте не може бути маніфестом слабких і безпорадних.

"Цей заклик не може більше бути визнанням ілюзії, що світ позбувся того типу спокуси, що навколо нас немає людей і немає країн, які б із сили та війни не хотіли знову зробити спосіб проведення власної політики", - підкреслив Туск.

Нагадаємо, в 1939 році приводом для агресії Гітлера стала провокація, організована самими нацистами - начебто поляки захопили радіовежу у німецькому прикордонному місті Гливице. Наступного дня Гітлер рушив "на захист німців" у Гданськ і далі в Польщу. Гарнізон Вестерплятте (портового складу ВМФ Польщі) протримався проти переважаючих сил гітлерівців один тиждень.

Як відомо, у червні 2014 року президент Литви Даля Грібаускайте порівняла дії президента Росії Владіміра Путіна в Україні з тактикою, застосовуваною у XX сторіччі Сталіним і Гітлером.

У травні 2014 року спадкоємець британського престолу принц Чарльз також порівняв Путіна з Гітлером.

На початку березня аналогію між Путіним і Гітлером провела екс-держсекретар США Гілларі Клінтон, коментуючи дії Росії в Україні. Інше недвозначне порівняння в цьому плані зробив міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойбле.

У березні 2014 року з посади в Московському інституті міжнародних відносин було звільнено професора Андрєя Зубова, який засудив вторгення Росії у Крим, порівнявши його з гітлерівською анексією Австрії у 1938 році.

Після цього прокремлівська газета "Известия" надрукувала матеріал про те, що Гітлер до 1939 року був "політиком найвищого класу", збираючи етнічні німецькі землі.

Тоді ж мерія чеського міста Ліберець вивісила на фасаді міської ратуші величезний плакат, на якому президент РФ Владімір Путін зображений у збірному образі Гітлера-Сталіна.

Дивіться також: "Фашизм повертається у Європу та Україну зі Сходу"

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."