Президенти Польщі та ФРН порівняли агресії Гітлера i Путіна

На церемонії з нагоди 75-річчя початку Другої світової війни у Гданську були присутні президенти Польщі та Німеччини. Обидва провели паралелі між 1939 роком та нинішньою ситуацією в Україні.

Про це повідомляють Євроньюс.

Свої заяви лідери країн зробили на півострові Вестерплятте, де вранці 1 вересня 1939 року пролунали перші постріли Другої світової війни.

"Історія дає урок і через болючий досвід змушує робити висновки, - зазначив у виступі президент Польщі Броніслав Коморовський. - Історія каже нам, що потрібна сміливість та рішучість, щоб кинути виклик тим, хто порушує міжнародний порядок, мир та свободу".

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск у своєму виступі наголосив, що європейцям варто винести уроки з трагічних подій Другої світової, не плекати наївного оптимізму і забезпечити ефективну діяльнсіть НАТО, повідомляє dw.de.

Туск закликав Європу зрозуміти, що в Україні триває не конфлікт, а війна: "Якщо ми подивимося сьогодні на трагедію України, на війну на Сході нашого континенту, то зрозуміємо, що вересень 1939-го не має повторитися. Ще є час дати відсіч тим, хто в своїх діях вдається до насильства".

Він додав, що напис "Ніколи більше" на меморіалі Вестерплятте не може бути маніфестом слабких і безпорадних.

"Цей заклик не може більше бути визнанням ілюзії, що світ позбувся того типу спокуси, що навколо нас немає людей і немає країн, які б із сили та війни не хотіли знову зробити спосіб проведення власної політики", - підкреслив Туск.

Нагадаємо, в 1939 році приводом для агресії Гітлера стала провокація, організована самими нацистами - начебто поляки захопили радіовежу у німецькому прикордонному місті Гливице. Наступного дня Гітлер рушив "на захист німців" у Гданськ і далі в Польщу. Гарнізон Вестерплятте (портового складу ВМФ Польщі) протримався проти переважаючих сил гітлерівців один тиждень.

Як відомо, у червні 2014 року президент Литви Даля Грібаускайте порівняла дії президента Росії Владіміра Путіна в Україні з тактикою, застосовуваною у XX сторіччі Сталіним і Гітлером.

У травні 2014 року спадкоємець британського престолу принц Чарльз також порівняв Путіна з Гітлером.

На початку березня аналогію між Путіним і Гітлером провела екс-держсекретар США Гілларі Клінтон, коментуючи дії Росії в Україні. Інше недвозначне порівняння в цьому плані зробив міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойбле.

У березні 2014 року з посади в Московському інституті міжнародних відносин було звільнено професора Андрєя Зубова, який засудив вторгення Росії у Крим, порівнявши його з гітлерівською анексією Австрії у 1938 році.

Після цього прокремлівська газета "Известия" надрукувала матеріал про те, що Гітлер до 1939 року був "політиком найвищого класу", збираючи етнічні німецькі землі.

Тоді ж мерія чеського міста Ліберець вивісила на фасаді міської ратуші величезний плакат, на якому президент РФ Владімір Путін зображений у збірному образі Гітлера-Сталіна.

Дивіться також: "Фашизм повертається у Європу та Україну зі Сходу"

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.