В КИЄВІ ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИК НЕБЕСНІЙ СОТНІ. Відео

Глава Української православної церкви Київського патріархату Філарет відкрив та освятив пам’ятний знак Героям Небесної сотні.

Про це повідомляє ZIK.

Пам’ятник у вигляді козацького хреста з викарбуваним тризубом встановили на території Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова.

Захід був багатолюдним, до пам’ятника прийшли студенти, політики, діячі науки та культури.

Після молебня патріарх Філарет зазначив, що Росія фактично здійснила агресію проти України, порушивши міжнародні та моральні норми. Тож українські сини, подолавши страх на Майдані, сьогодні захищають батьківщину на Сході.

"Цілому світові відомо, що в Україні Росія є агресором, - зазначив патріарх. - Нас закликають до миру. Ми миролюбний народ,  але нам не потрібен мир в неволі, в рабстві, в окупації. Такий мир ми не сприймаємо".

Колись братню державу Росію Філарет порівняв з Каїном, який вбив свого брата Авеля. Втім, за словами патріарха, Україна стоїть на боці правди, тож немає сумніву у нашій перемозі.

"Не може зло перемогти добро, - заявив предстоятель. - Жодна сила не може перемогти Бога. Ніхто із нас не повинен мати сумніву в нашій перемозі, нехай нові каїни трясуться".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.