ПРЕЗЕНТУВАЛИ ПРОЕКТ МУЗЕЮ МАЙДАНУ

У Києві презентували проект створення музею, присвяченого революційним подіям на майдані Незалежності.

Серед експонатів – революційна "йолка", плакати з Януковичем, захисне обмундирування Самооборони та багато іншого, повідомляє Радіо Свобода.

На думку ініціаторів проекту, пам’ять про Майдан повинна зберегтися для майбутніх поколінь, а документальні пам’ятки зацікавлять дослідників цього періоду.

До сьогодні робочою групою вже зібрано понад 1400 музейних експонатів, тимчасовим місцем їхнього зберігання стане музей Івана Гончара. Створення повноцінного музею пам’яті подій на Майдані, за розрахунками організаторів, займе кілька років.

За словами Євгена Нищука, міністра культури України, який також брав активну участь у подіях на Майдані, зараз іде обговорення можливих варіантів приміщень для музею.

"Зараз тривають розмови про те, де саме має бути музей Майдану: в Українському домі, чи, можливо, варто повністю переробити Дім профспілок, - зазначив Нищук. - Але поки всі ці розмови йдуть, треба мати місце, де все це зберігати до того часу, як ми повністю створимо інституцію музей Майдану".

Про створення музею, який би став осередком збереження відомостей про Революцію Гідності, розмови почалися після подій на Грушевського, а саме 24 січня. Василь Рожко, який зараз обіймає посаду начальника управління музейної справи Міністерства культури України, взимку 2014 року був активістом Майдану.

"Згадую цю ніч. Мене видзвонив зі штабу один із його учасників і сказав: знаєш, ми вже перемогли, подумай, як зберегти це для історії, – сказав Рожко. – І тоді ми почали проводити перші зустрічі, почали думати над створенням музею Майдану".

Одним із ініціаторів проекту став заступник директора музею Івана Гончара Ігор Пошивайло. Він займається збором предметів для майбутньої музейної експозиції.

"Наші всі зусилля з перших днів, тижнів ескалації подій були спрямовані не на написання концепцій, не на вирішення, в якому приміщенні буде фізичний музейний простір, а спрямовані на збереження предметів матеріальних і нематеріальних, збереження історій, емоцій, - наголосив Пошивайло. - Це має бути музей, який створений не згори і не знизу, а спільними зусиллями. Це музей створений суспільством", – зауважив Ігор Поошивайло.

Зараз ініціатори займаються пошуком свідчень, відео-, аудіо-, фотофактів про події в центрі Києва. В планах проекту створення мобільної експозиції, яка буде демонструватися в різних регіонах нашої країни.

На думку директора Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, бойові дії на сході відвертають увагу українців від революційних подій цієї зими.

"Війна робить страшні речі, війна вбиває людей. Але ця війна робить ще одну страшну роботу – знищує пам’ять про те, що відбувалося на Майдані, - зазначив В'ятрович. - Жахи, які ми переживаємо зараз, поступово витісняють те, що ми пережили під час Революції Гідності. Ми поступово забуваємо про людей, які брали участь у тих подіях".

Саме для того, щоб вберегти пам'ять про Майдан, Український інститут національної пам’яті вже з кінця лютого розпочав запис спогадів учасників. До ініціативи вже долучилися Самооборона Майдану, Автомайдан, медична служба Майдану, Мистецька сотня, психологи Майдану та інші. Ініціатори створення музею закликають громадськість долучитися до збору артефактів та спогадів про революційні події у центрі Києва.

Інше за темою "Майдан"

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.