В Білорусі вшанували 500-річчя перемоги над Москвою. ФОТО

На Крапивенському полі під Оршею (Вітебська область Білорусі), де в 1514 році війська Великого князівства Литовського та Руського розгромили армію Великого князівства Московського, встановлено пам'ятні знаки.

Про це повідомляє Наша ніва.

На полі битви над дніпровською кручею розмістили барельєфи з портретами полководців Великого князівства Литовського та Руського: Костянтина Острозького, Юрія Радзивілла, Івана Сапіги.

 
 Великий гетьман ВКЛ, князь Костянтин Острозький
Юрій "Геркулес" Радзивіл, в 1514 році - київський воєвода

На інших каменях вибиті ювілейні дати і слова з пісні "Про битву під Оршею".

 
 Фото: nn.by

Пісня "Про битву під Оршею"

Це було зроблено напередодні 500-річного ювілею великої перемоги, зазначає видання.

Битва під Оршею відбулася 8 вересня 1514 року. Тоді 30-тисячне військо Великого князівства Литовського та Руського (ВКЛ) на чолі з гетьманом Острозьким розбило переважаючі сили Московського князівства.

 Князь Костянтин Острозький (сивий бородань на коні) керує діями артилеристів у битві під Оршею. Фрагмент картини 1520-30-х років. Видно біло-червоні прапорці на списах литовсько-руської кінноти - у Білорусі побутує думка, що це перша поява кольорів національного прапора

Оршанський бій був прикладом фахового маневру високоспеціалізованими підрозділами Острозького (піхота, легка кіннота, важка кіннота, артилерія, сапери) і використання особливостей ландшафту (одна з перших в історії артилерійських засідок).

Битва стала найбільшою перемогою ВКЛ у війнах проти Москви. В Білорусі дата битви є неофіційним святом білоруської зброї. На офіційному рівні влада забороняє урочистості з нагоди Оршанського бою. Тим часом у Литві 2014 рік проголошений Роком битви під Оршею.

Сучасний білоруський креатив :)

Нагадуємо, що в понеділок, 8 вересня 2014 року відбудеться лекція "Історичної Правди", де можна буде дізнатися про всі деталі Оршанської битви, її учасників, зброю і наслідки.

Також: "Битва під Оршею. Князь Острозький проти князя Московського"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.