Цикл лекцій "(Не)Відомий Донбас: історичні міфи та культурні реалії"

З 23 жовтня по 27 листопада триватиме курс лекцій Й(Не)Відомий Донбас: історичні міфи та культурні реалії», який підготувала Леся Гасиджак, знавець з етнокультури Донецького регіону.

 

Кандидат історичних наук Леся Гасиджак представляє авторський історико-культурологічний лекторій "(Не)Відомий Донбас: історичні міфи та культурні реалії", що складатиметься з 6-ти окремих лекцій, пов’язаних однією темою. Партнер лекторію – Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини.

Ще 5 років тому питання Донбасу не стояло в інформаційному просторі України. Всі знали, де він знаходиться, та знання закінчувались на поняттях "шахтарі", "вотчина президента" та "найкращий футбольний клуб". Проте зміни настали несподівано й є досить болючими. Про Донбас не говорить і не пише хіба лінивий, хоча в "дореволюційний час" і науковці, і культуртрегери, і політики всіляко намагалися його оминати, як прийнято робити з гострими кутами.

Що таке Донбас? Цей географічний, історичний та політичний термін є багатозначним, бо в різних випадках під ним маються на увазі або лише Донецька область, або і Донецька і Луганська – в межах сучасного (станом на початок 2014 року) адміністративно-територіального поділу. Хоча етнографічне районування Донбас як такий виключає взагалі, поділяючи вказану територію між українською, практично моноетнічною, Слобожанщиною та строкатим полінаціональним Приазов’ям.

Теми лекцій:
1. Від "Дикого Поля" до Юзівки: як українці освоювали приазовські степи (23 жовтня)
2. Євроінтеграція по-донецьки: індустріальний розвиток регіону та особливості формування міста в ХІХ – на початку ХХ ст. (30 жовтня)
3. Хто і відколи живе на Донбасі: історія та політизація проблеми поліетнічності (6 листопада)
4. "Всесоюзна кочегарка": як і ким заселявся Донбас у середині ХХ ст. (13 листопада)
5. Шахтарська субкультура в контексті антропології донецького міста (20 листопада)
6. Культурний процес на Донбасі: персоналії та тенденції ХХ ст. (27 листопада)

Курс складається з 6 лекцій тривалістю 1,5 години, які відбуватимуться щочетверга, з 23 жовтня 2014 р.
Початок лекції: о 18.45. Але з 18.30 запрошуємо вас на каву та "живу" класичну музику.

Вартість абонемента на весь курс – 200 грн. Вхідний квиток на окрему лекцію – 50 грн.
Місце проведення: м. Київ, вул. Терещенківська, 5.
Докладніша інформація за тел.: (044) 234 43 27.

ЛекторЛеся Гасиджак, етнолог, фахівець з етнокультури Донецького регіону. У 2009 році захистила кандидатську дисертацію на тему "Процеси трансформації етнокультури українців Донеччини наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст", будучи однією з небагатьох науковців, які зацікавилися темою Донбасу як регіону та його населенням за всі роки незалежної України. Наукові зацікавлення охоплюють традиційну та сучасну культуру українців, професійні субкультури, історію повсякденності, а також процеси і тенденції, що проходять в музейній галузі України. Автор лекторію "Історичне тло літературного процесу".

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.