АНОНС: У Львові обговорять український визвольний рух

14 листопада відбудеться щорічна Міжнародна наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху середини ХХ сторіччя».

Тема цьогорічного наукового форуму - "Український визвольний рух середини ХХ сторіччя в національній пам’яті". Фахівці обговорять основні принципи формування політики національної пам’яті в Україні у сучасній та історичній перспективах.

Заплановано кілька дискусій: політика національної пам’яті в незалежній Україні; вплив ідей та символів українського визвольного руху на формування свідомості сучасного українського суспільства; героїзація, як елемент національної пам’яті.

Організаторами виступили: Львівська обласна рада, Львівська ОДА, Інститут українознавства ім. Крип’якевича НАН України, УІНП, Львівський національний університет ім. Франка, Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Доля" та Центр незалежних історичних студій.

Конференція відбуватиметься у приміщенні Львівської обласної ради, на вулиці Винниченка, 16.

 

Читати також:

"Я приймаю вирок смерті". Як КГБ вбив Степана Бандеру"

"Юрій Шухевич: "Чому мій батько мав капітулювати?"

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.