Спецпроект

АНОНС: Виставка "Спротив геноциду" у Києві

20 листопада відкривається виставка про збройний опір українського селянства радянській владі перед і під час Голодомору.

У 1932 році 56% повстань в СРСР припадали на Україну. Українські селяни цілими селами вставали проти хлібозаготівель. Про ці та інші невідомі раніше факти — у виставці "Спротив геноциду".

Виставка спростовує міф про відсутність опору українських селян більшовицьким грабіжникам напередодні та під час Голодомору. 17 стендів унікальних документів та фотографій, значна частина яких оприлюднюється вперше, розкривають масштаби спротиву, його форми і методи.

 З матеріалів виставки "Спротив геноциду". Листівка одного із повстанських загонів 

"Відвідувачі зможуть переконатися, що український народ не сприймав покірно наругу влади і опір згасав лише зі зникненням фізичних сил через відсутність хліба. Чимало офіційних довідок ҐПУ, з яких знято гриф секретності, наводять факти боротьби — як збройної, так і саботування злочинних норм хлібозаготівлі. Щоденники тих часів, фото наочно ілюструють придушення спротиву переважаючими провладними силами," - повідомляє сайт УІНП.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Архів Служби безпеки України, Центр досліджень визвольного руху, Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні.

Використано матеріали Галузевого державного архіву Служби безпеки України, інших державних архівів та Центру досліджень визвольного руху.

Адреса: Київ, вул. Хрещатик, 2, Український дім.

Відкриття: 20 листопада, 14:00,

У приміщенні Українського дому виставка триватиме до суботи, 22 листопада 2014 року (включно), час роботи: 10.00-18.00.

Вхід вільний

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".