У Львові українці та поляки спільно молилися про примирення

1 листопада на українському й польському військових меморіалах Личаківського цвинтаря у Львові відбулась польсько-українська молитва примирення.

Повідомляє PoloNews, посилаючись на часопис Ї .

Спільна молитва за участі Римо та греко-католицького духовенства відбулась на територію меморіалу "Орлят" та біля памʼятника воїнам УГА із запалювання свічок і покладання квітів.

 Генеральний консул Польщі у Львові Ярослав Дрозд та віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович під час жалобної урочистості на Личаківському цвинтарі у Львові. Фото часопису Ї

Також відбулась молитва біля поховань воїнів АТО та загиблих на Майдані.

Перший раз польсько-українська молитва відбулася 1 листопада 2002 року, за участю кардиналів Любомира Гузара та Мар’яна Яворського, дисидентів Яцека Куроня та Михайла Гориня і ще близько сотні громадських лідерів з України та Польщі.

Нагадуємо, що у ніч на 1 листопада 1918 року українці, скориставшись моментом розпаду Австро-Угорської імперії, перейняли владу у Львові, проголосили Західно-Українську Народну Республіку (ЗУНР) та закликали усі етнічні громади краю до участі в її розбудові. Проте польське населення, яке чисельно переважало у тодішньому Львові, виступило проти. Після прибуття військових підрозділів з Польщі та тритижневих боїв нечисленним українським частинам довелося залишити місто.

 

Обидві посталі по Першій світовій війні держави – Польща та ЗУНР – були змушені виборювати незалежність у новій війні. Нині ті, хто воював один проти одного на початку минулого століття, спочивають поруч на Личаківському цвинтарі у Львові, а їх нащадки разом моляться за упокій душ своїх прадідів.

Окрім того, 1 листопада згідно церковного календаря Римо-католицької церківи День Усіх Святих.  

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.