Інститут нацпам’яті увійшов до Платформи європейської пам’яті та сумління

Рішення було прийняте на зустрічі організацій-членів Платформи в Брюсселі 5 листопада 2014 року.

Про це повідомляє сайт Українського інституту національної пам’яті.

Платформа досліджує діяльність і злочини тоталітарних режимів у Європі в XX столітті з метою не допустити відновлення тоталітаризму. Платформа об’єднала 38 урядових, академічних та музейних установ із 13 країн Європейського Союзу, Молдови, України, а також Канади.

Членами проекту є Естонський інститут національної пам'яті, Асоціація Музею окупації Латвії, Інститут досліджень комуністичних злочинів і пам'яті румунської еміграції, чеський Інститут досліджень тоталітарних режимів та інші аналогічні інституції країн Європи.

Досі від України членами Платформи були лише дві організації - Меджліс кримськотатарського народу та Центр досліджень визвольного руху.

"Приєднання Інституту до діяльності Платформи для нас є надзвичайно важливим, адже таким чином ми зможемо координувати свої зусилля із організаціями, що мають значний досвід у подоланні тоталітарного минулого", — каже Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 Президент Платформи Горан Ліндблад вітає Голову УІНП Володимира В'ятровича. Фото УІНП

За його словами, символічно, що УІНП як державна установа став членом Платформи європейської пам'яті та сумління після перемоги Євромайдану, після того, як українці вибороли своє право на європейське майбутнє і Україна підписала угоду про асоціацію з ЄС.

"Певен, стати частиною європейського майбутнього можна лише засудивши і залишивши в минулому злочини комуністичного тоталітарного минулого. Це потрібно Україні та Європі", - додав В’ятрович.

Нагадуємо, Платформа європейської пам’яті та сумління створена 14 жовтня 2011 року в Празі під час саміту прем'єр-міністрів Вишеградської групи.

У церемонії підписання документа про створення проекту взяли участь прем'єр-міністри трьох країн Вишеградської групи: Петр Нечас (Чехія), Дональд Туск (Польща) і Віктор Орбан (Угорщина). Платформа об’єднала 38 урядових, академічних та музейних установ із 13 країн Європейського Союзу, Молдови, України, а також Канади.

Європейські політики неодноразово закликали засудити комунізм на рівні з нацизмом, тому було прийнято такі документи, як Празька декларація про європейське сумління та комунізм (2008) і Декларація про злочини комунізму (2010).

Метою організації стало об’єднання зусиль задля поширення інформації про діяльність тоталітарних режимів і вшанування пам’яті жертв.

У червні 2012 року на конференції в Європейському парламенті у Брюсселі Платформа заснувала правову експертну групу для роботи над створенням наднаціональної інституції правосуддя для засудження важких злочинів, скоєних комуністичним тоталітарним режимом.

Докладніше: www.memoryandconscience.eu.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.