Історики виклали онлайн український молодіжний журнал «Дорога» 1937—1944 років

Саме тут уперше опубліковали вірш Юрія Буряківця «Післяслово», тепер відомий як народна повстанська пісня. Сучасної популярності вона набула в обробці Тараса Чубая «Буде нам з тобою що згадати».

Скановані копії українського молодіжного журналу "Дорога" 1937-1944, який видавав "Пласт", Центр досліджень визвольного руху опублікував в Електронному архіві avr.org.ua.

Журнал, який виходив під час Другої світової війни, був центральним і єдиним періодичним виданням забороненої з політичних мотивів молодіжної організації українського скаутингу "Пласт" і легальних напівпластових Виховних спільнот Української молоді (ВСУМ).  

 

Всього у колекції 33 випуски видання. Його заснував та редагував дрогобицький пластун, провідний член УВО і ОУН Зенон Коссак. Самев перших числах цього журналу збереглась більшість відомих ідилічних текстів Коссака.

"У журналі "Дорога" публікували статті основопложника пластового руху Олександра Тисовського, хроніки діяльності ВСУМ, світлини з тогочасного життя української молоді, поезію і оповідання", — розповідає упорядник колекції, пластун Юрій Юзич.

Певний час "Дорогу" редагував Богдан Гошовський  — один із пластових виховників майбутнього Головного командира УПА Василя Кука. Згодом Гошовський набув популярності в діаспорі як дитячий письменник.

 

Колекція документів доступна за посиланням.

Раніше Е-архів визвольного руху опублікував пластові журнали "Молоде життя"  (120 номерів), "На сліді" (47номерів) та 60 випусків пластового журналу "Вогні" 1931-1939 років.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 21207 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.