В Україні за півроку змінять назви 3% міст і сіл

Громади 871 міста і села мають визначити нові чи повернути історичні назви до 21 листопада. Це 3% від усіх населених пунктів. Український інститут національної пам’яті оприлюднив перелік міст та сіл, назви яких символізують комуністичний тоталітарний режим.

Згідно із даними моніторингу УІНП відповідно до закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" зміні підлягають назви 76 міст і містечок (смт) та 795 сіл і селищ (дані оновлюються), — повідомляють в Українському інституті національної пам’яті. Відповідна мапа розміщена на сайті та сторінці Інституту у Facebook

Майже 30 тисяч тисяч назв українських міст та сіл опрацьовують співробітники УІНП та волонтери. Дані постійно оновлюють: так, до переліку із 22 міст додали ще 6. Збільшилась й кількість містечок, які потрібно перейменувати, з 44-ох до 48-ми. Тож список населених пунктів, які підлягають перейменуванню, не значно, але збільшуватиметься. 

 

Іноді походження назв потребує додаткового дослідження, — пояснюють історики. Наприклад, село на Львівщині зі, здавалося б, звичайною назвою Максимівка увіковічнює офіцера НКВД Максимова, який воював проти УПА. Громада ще з 2008 року прагне повернути селу історичну назву Лібухова.

А село Хрущова Микитівка на Харківщині, попри очевидні аналогії, назване так ще у XVII-XVII століттях на честь двох козаків: в 1676 р. уманський полковник Микита Сененко одержав жалувану грамоту на ці землі, а з 1738 р. в Микитівки новий власник — ніжинський полковник Іван Хрущов. 

"Чому саме місцева громада має визначитися з перейменуванням, а не "київські експерти" чи Уряд? Не лише тому, що це — засадниче право місцевого самоврядування, а й тому, що їх мешканці та краєзнавці краще знають походження назви", — пояснює Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті. 

Він підкреслив, що "Закон визначає лише перелік елементів, які недопустимо вживати в сучасній топоніміці демократичної незалежної країни, а не вказує, як називати вашу вулицю, село чи місто. Громада самостійно сформулює пропозиції нової назви — історичної, на честь відомих особистостей, в тому числі вихідців з громади".   

Символічно, що рішення громад про позбавлення від тоталітарної спадщини мають бути прийняті до Дня Свободи та Гідності 21 листопада 2015 року.

Опісля впродовж 3 місяців Верховна Рада України прийме рішення про перейменування. Нагадаємо, що впродовж півроку органи місцевого самоврядування також визначать нові назви вулиць, площ, географічних об’єктів. 

До назв, які слід перейменовувати належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки. 

Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них.

Назви які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України.

Юридичні особи повинні змінити свої назви впродовж місяця — до 21 червня, ЗМІ — до 21 серпня. Знаки для товарів і послуг, які містять обмеження згідно закону, мають бути змінені до 21 листопада.

Винятки для перейменування становлять назви, пов’язані із видатними радянськими діячами української науки та культури, а також із рухом опору та вигнанням нацистських окупантів з території України. 

На сайті та сторінці у соцмережі УІНП розмістив роз’яснення щодо зміни назв та демонтажу пам’ятних знаків, а також карту міст та містечок, що будуть перейменовані.  

21 травня вступили у дію декомунізаційні закони. Втілення їх у життя означає, що Україна нарешті безповоротно пориває з болючим радянським тоталітарним минулим. Мапа країни буде позбавлена тоталітарної символіки у назвах та пам’ятниках, а доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності буде повністю відкрито. 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.