АНОНС: У Києві відбудеться зустріч зі свідками масових злочинів комуністичного режиму

Як депортували поляків та українців до Сибіру та Казахстану? Що таке – бути дитиною «ворога народу»? Чи подібні були тоталітарні режими Гітлера та Сталіна? Про це говоритимуть на зустрічі зі свідками історії, яка відбудеться у рамках дискусійної програми виставки «Знищення польських еліт. Катинь-Акція АБ».

Юлія Яворська має 89 років, але добре пам’ятає депортацію її родини комуністичним режимом із рідних місць до Казахстану. Гелена Завадська відзначила свої 90, але теж не може забути як була репресована її родина.

Надію Вікторовську, якій тепер 84 роки, вивезли під час війни у Німеччину. Кожна з них особисто відчула важке дихання двох тоталітарних режимів.

Усіх трьох жінок об’єднує іще і українське громадянство та польське походження. Зустріч із ними – це можливість дізнатися про заборонені колись сторінки минулого не з підручників, а безпосередньо від учасників та свідків подій.

Зустріч відбудеться у рамках дискусійної програми виставки "Знищення польських еліт. Катинь-Акція АБ". Документи і фотоматеріали з польських, британських, німецьких та радянських архівів розповідають про долі польських громадян — жертв комуністичного та нацистського тоталітарних режимів.

Виставку підготував Інститут національної пам’яті Польщі. Українська версія постала у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті.

Партнерами та співорганізаторами події виступають Національний музей історії України та Київське польське культурно-освітнє товариство імені Адама Міцкевича.

Зустріч модеруватиме Олександр Зінченко, радник голови УІНП.

Четвер,  25 червня, 18:30

Адреса: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2).

Вхід вільний.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".