АНОНС: У Києві відбудеться зустріч зі свідками масових злочинів комуністичного режиму

Як депортували поляків та українців до Сибіру та Казахстану? Що таке – бути дитиною «ворога народу»? Чи подібні були тоталітарні режими Гітлера та Сталіна? Про це говоритимуть на зустрічі зі свідками історії, яка відбудеться у рамках дискусійної програми виставки «Знищення польських еліт. Катинь-Акція АБ».

Юлія Яворська має 89 років, але добре пам’ятає депортацію її родини комуністичним режимом із рідних місць до Казахстану. Гелена Завадська відзначила свої 90, але теж не може забути як була репресована її родина.

Надію Вікторовську, якій тепер 84 роки, вивезли під час війни у Німеччину. Кожна з них особисто відчула важке дихання двох тоталітарних режимів.

Усіх трьох жінок об’єднує іще і українське громадянство та польське походження. Зустріч із ними – це можливість дізнатися про заборонені колись сторінки минулого не з підручників, а безпосередньо від учасників та свідків подій.

Зустріч відбудеться у рамках дискусійної програми виставки "Знищення польських еліт. Катинь-Акція АБ". Документи і фотоматеріали з польських, британських, німецьких та радянських архівів розповідають про долі польських громадян — жертв комуністичного та нацистського тоталітарних режимів.

Виставку підготував Інститут національної пам’яті Польщі. Українська версія постала у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті.

Партнерами та співорганізаторами події виступають Національний музей історії України та Київське польське культурно-освітнє товариство імені Адама Міцкевича.

Зустріч модеруватиме Олександр Зінченко, радник голови УІНП.

Четвер,  25 червня, 18:30

Адреса: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2).

Вхід вільний.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.