До конкурсу проектів типового надгробка на похованнях загиблих в АТО запрошують усіх охочих

За понад рік проведення Антитерористичної операції на Донбасі офіційно загинуло більше, ніж 1,7 тисяч українських бійців. З метою увічнення їх пам’яті оголосили конкурс проектів типового надгробка на похованнях загиблих (померлих) учасників АТО згідно української військової традиції.

"Сьогодні в Україні війна з агресором, щодня в боях з окупантами гинуть українські воїни. Практично в кожному великому місті на цивільному кладовищі з’явився сектор військових поховань. Важливо, аби військові могили вирізнялись серед масиву цивільних поховань.

Це загальносвітова практика: загиблих у боях за Батьківщину ховають та шанують як національних героїв. У США, Польщі, Бельгії, Німеччині чи Туреччині пам'ятники на могилах військових є типовими і підкреслюють повагу держави і громадян до кожного, хто віддав своє життя за рідну країну - чи водій армійського бензовозу, чи командир бригади - пам'ятник однаковий для всіх, бо загинули за одну справу", - пояснює співробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд.

У відкритому всеукраїнському конкурсі без будь-яких професійних обмежень можуть брати участь приватні особи, авторські колективи, об’єднання скульпторів та архітекторів.

Український інститут національної пам’яті приймає ескізні проекти для участі у конкурсі у визначений відповідним наказом термін за адресою: 01021, м. Київ, вул. Липська, 16. Конкурс триває до 10 серпня. Деталі та положення про конкурс розміщено на сайті УІНП.

Переможців конкурсу визначатимуть у двох номінаціях: за найкращу ідею ескізу типового надгробка на похованнях загиблих в АТО та найкращу ідею надмогильного напису на ньому. Пізніше найкращі проекти будуть реалізовані.

Організатор конкурсу: Український інститут національної пам’яті.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".