Всі книги з невідомими документами українських і польських спецслужб 30-40 років відтепер у вільному доступі в інтернеті

Архів Служби безпеки України оприлюднив електронні версії всіх книг видавничої серії "Польща та Україна в 30-40-х роках ХХ століття. Невідомі документи спеціальних служб" з документами про акцію "Вісла", польське підпілля, великий терор, Голодомор та інше.

Це наймасштабніший за кількістю опублікованих збірників архівних документів та найтриваліший проект на усьому пострадянському просторі.

Загалом у книгах використано 1070 документів з української сторони та 223 з польської. Усі книги є двомовними, при цьому в українській частині документи, які свого часу були підготовлені російською мовою, не перекладені зі збереженням орфографії, стилістики і лексики оригіналів.

Оприлюднено також англомовну версію тому про Голодомор – "Poland and Ukraine in the 1930’s – 1940’s. Unknown Documents from the Archives of the Secret Services. Holodomor" та окремий том "Poland and Ukraine in the 30’s-40’s of the XXth Century. Documents from Archives of Secret Services", до якого увійшли найцікавіші документи усіх попередніх томів.

Зараз збірник містить 8 томів:

1.     "Польське підпілля. 1939–1941. Львів, Коломия, Стрий, Злочів" (172 документи)

2.     "Переселення поляків та українців. 1944–1946" (191 док.)

3.     "Польське підпілля. 1939–1941. Від Волині до Покуття" (у 2-х частинах) (всього 88 док.)

4.     "Поляки і українці між двома тоталітарними системами. 1942–1945" (у 2-х частинах) (всього 194 док.)

5.     "Акція "Вісла". 1947" (92 док.)

6.     "Операція "Сейм". 1944–1946" (122 док.)

7.     "Голодомор в Україні. 1932–1933" (231 док.)

8.     "Великий терор: польська операція. 1937–1938" (у 2-х частинах) (всього – 203 док.)

Кожен з томів відкривається вступною статтею, яка характеризує стан розробки проблеми, наявні точки зору, аспекти, що потребують подальшої розробки, принципи добору документів і матеріалів для даного тому. За вступною статтею подається документальний масив. Зазвичай це недруковані раніше документи з польських і українських архівів. Усі томи мають відповідний довідковий апарат, коментарі, іменний і географічний покажчики.

 

"Співпраця між Архівом СБУ та польським Інститутом національної пам'яті і МВС Польщі є найбільшою міжнародною співпрацею на теренах всього колишнього СРСР, — переконаний директор Архіву СБУ Ігор Кулик. — Польська сторона найбільш зацікавлена в отриманні документів, які встановлюють долі поляків — жертв радянського тоталітарного режиму, особливо військовополонених періоду початку Другої світової війни. Україна проявляє особливий інтерес до документів, які проливають світло на процес розбудови і діяльності українського визвольного руху та його керівників".

Зараз спільна польсько-українська робоча група готує наступні три томи з серії, зокрема вихід 9-го тому планується до кінця цього року — "Ліквідація підпілля ОУН і УПА на території Закерзоння". Десятий том буде про очищення радянськими спецслужбами польських силовиків 1939-1941 роках, а 11-ий — про депортацію поляків із Західної України у 1939-1941 роках.

"Прийняття Закону про доступ до архівів дасть змогу ще активніше продовжити нашу співпрацю, — зазначив Кулик. — Від польських колег ми переймаємо європейський досвід збереження та праці з архівами радянських спецслужб та намагаємося разом вивчати непросту спільну історію двох сусідніх народів".

Видавнича серія "Польща та Україна в 30-40-х роках ХХ століття. Невідомі документи спеціальних служб" започаткована Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ і адміністрації Польщі та Інститутом національної пам’яті ще у 1996 році у рамках двостороннього співробітництва між Україною та Республікою Польща.

Книги можна переглянути та завантажити на сайті СБУ за посиланням

Раніше повідомлялось, що Україна і Польща обмінялись 15 тисячами документів часів Другої світової війни.

Три мільйони з обмовкою «понад»

Методика й практика підрахунку загиблих у Червоній армії має численні вади. За час німецько-радянської війни ця процедура неодноразово змінювалася. Обрахунок бойових утрат тривав упродовж майже всього повоєнного десятиліття… Тому остаточні цифри визначити практично неможливо

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».