Україна вшанує 75-ті роковини трагедії Бабиного Яру на державному рівні

Наступного року минає 75 років від однієї з трагічних сторінок у історії України - масового вбивства євреїв 29 - 30 вересня 1941 року у Бабиному Яру в Києві. 12 серпня Петро Порошенко видав Указ, що передбачає заходи з вшанування пам'яті жертв трагедії.

 

Загалом у Бабиному Яру було розстріляно близько 100 тисяч осіб, дві третини з яких склали євреї. Також тут розстріляно 621 члена ОУН.

Метою відзначення є "вшанування жертв злочинів, скоєних нацистами під час окупації столиці України, - мирних жителів усіх національностей, військовополонених, учасників українського визвольного руху, а також для об'єднання зусиль суспільства щодо запобігання повторенню злочинів проти людяності, задля єднання народу навколо ідеї побудови в Україні правової європейської держави, здатної захистити всіх своїх громадян, на підтримку українських та міжнародних громадських ініціатив".

План ушанування включає проведення жалобних заходів на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр": створення у Меморіальному комплексі "Національний музей історії України у Другій світовій війні" тематичної експозиції, проведення у навчальних закладах, військових частинах, закладах культури тематичних уроків, лекцій, бесід, виставок, експозицій, інших заходів про трагічні події у Бабиному Яру та Голокосту в Україні.

Також пропонується випустити в обіг відповідні поштову марки і конверт, організувати видання, передачі на ТБ та радіо.

Роковини трагедії стали приводом повернутися до впорядкування і вирішення дражливих питань щодо Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Зокрема, уточнення меж та зон охорони заповідника, опрацювання питання щодо можливості їх розширення, а також уточнення переліку пам'яток, інших об'єктів, що знаходяться на території заповідника. Спробують розглянути також можливість створення музею історії Бабиного Яру та його розміщення.

 Меморіальна дошка розстріляним у Бабиному Яру оунівцям

Довідка: Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів нацистами євреїв та циган, радянських військовополонених, в’язнів Сирецького концтабору, а також радянських підпільників, членів Організації українських націоналістів, душевнохворих, заручників, "саботажників", порушників комендантської години та інших.

Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, зондеркоманда 4а айзнатцгрупи С під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за участі 45-го і 303-го батальйонів німецької поліції розстріляли там майже 34 тисячі євреїв.

Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися аж до звільнення Києва від окупації. У 1941—1943 роках тут розстріляно 621 члена ОУН, серед них відому поетесу Олену Телігу.

Усього протягом двох років у Бабиному Яру було розстріляно близько 100 тисяч осіб, дві третини з яких склали євреї. Перед відступом нацисти примусили в’язнів Сирецького табору викопувати та спалювати трупи.

Детальніше про Бабин Яр, і зокрема про історію та проблеми меморіалізації місця масових розстрілів можна прочитати на сайті Українського інституту національної пам’яті

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.