Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» отримав нового директора

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» отримав нового генерального директора – Максима Рабіновича. Цю посаду з 2019 року займав Макс Яковер, який перейшов тепер до наглядової ради

Про це повідомляє Хмарочос.

 

Фото: oilpoint

За директорства Яковера на території центру створили синагогу за проєктом швейцарської студії Manuel Herz Architects, кристалічну стіну плачу від художниці-концептуалістки Марини Абрамович, інсталяцію "Дзеркальне поле" та закінчують будівництво першого музейного простору – Кургану.

Новий директор планує продовжити реалізацію планів на 2022 рік, затверджених Наглядовою радою Меморіального центру в грудні минулого року.

Раніше Максим Рабінович обіймав пост директора ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України". Він також був на посаді заступника генерального директора АТ "Укрпошта" з розвитку бізнесу, працював на керівних позиціях у "Новій пошті", "ДТЕК Енерго", "Київенерго", "Ніко Менеджмент".

Здобув освіту в Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського" за фахом маркетолога.







Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.