Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» отримав нового директора

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» отримав нового генерального директора – Максима Рабіновича. Цю посаду з 2019 року займав Макс Яковер, який перейшов тепер до наглядової ради

Про це повідомляє Хмарочос.

 

Фото: oilpoint

За директорства Яковера на території центру створили синагогу за проєктом швейцарської студії Manuel Herz Architects, кристалічну стіну плачу від художниці-концептуалістки Марини Абрамович, інсталяцію "Дзеркальне поле" та закінчують будівництво першого музейного простору – Кургану.

Новий директор планує продовжити реалізацію планів на 2022 рік, затверджених Наглядовою радою Меморіального центру в грудні минулого року.

Раніше Максим Рабінович обіймав пост директора ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України". Він також був на посаді заступника генерального директора АТ "Укрпошта" з розвитку бізнесу, працював на керівних позиціях у "Новій пошті", "ДТЕК Енерго", "Київенерго", "Ніко Менеджмент".

Здобув освіту в Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського" за фахом маркетолога.







Теми

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.