"ДНР" знищує пам'ять про Голодомор у районі, який в 1930-х постраждав найбільше. ФОТО

Окупаційна влада так званої "ДНР" вирішила зачистити підконтрольну територію від пам’ятників жертвам Голодомору та політичних репресій.

З ініціативою знищення монументів виступив на зборах так званої "народної ради ДНР" "депутат" Валерій Скороходов, повідомляє "Четверта влада".

Для початку представник окупаційної влади запропонував демонтувати пам’ятні знаки жертвам Голодомору та політичних репресій у місті Сніжне (Донецька область) "з метою встановлення історичної справедливості".

Представник окупаційної влади Валерій Скороходов - борець із померлими від голоду

Інші "депутати" терористичного утворення одноголосно підтримали цю пропозицію.

Але донеччани, які були вимушені переселитися з захопленої терористами території, обурені таким "глумом над загиблими", повідомляється у репортажі "Дойче Велле".

Колишній головний редактор газети "Донеччина" Ігор Зоц нагадав виданню, що в багатьох серйозних наукових дослідженнях про Донбас підтверджені масові жертви місцевого населення від штучно створеного голоду.

"Терористи і їх кремлівські ляльководи не здивували: позбавивши нормального життя половину Донбасу, тепер взялися глумитися над полеглими від Голодомору", – наголосив донецький журналіст.

У самому Сніжному про цю ініціативу мешканці здебільшого не знають. Тому про якусь суцільну підтримку говорити зарано, пише видання. В місті лише пригадують, що на відкритті пам’ятника у 2007 році був не зігнаний "регіоналами" для галочки мітинг, а реальні люди, які прийшли не за рознарядкою.

Пам'ятний знак жертвам Голодомору у Сніжному. Фото: Валентина Постнова (dw.de)

Тим часом старший науковий співробітник відділу історії України 1920-30-х рр. Інституту історії України НАНУ, уродженець Луганщини Геннадій Єфіменко у своєму Facebook нагадав, що згідно з переписом 1937 року саме Сніжнянський район найбільше з усіх регіонів УРСР постраждав від Голодомору.

Історик оприлюднив таблицю зі статистикою демографічних втрат за 1926-37 рр. у десяти найбільш постраждалих районів УРСР:

Дані взяті із наукового дослідження "Демографічні наслідки Голодомору 1933 р. в Україні. Всесоюзний перепис 1937 р. в Україні: документи та матеріали"

Згідно зі статистичними даними, за 1926-1937 рр. населення Сніжнянського району зменшилося з 75 до 34 тисяч людей. У 1937 році там жило тільки 44% мешканців у порівнянні з 1926-им.

Голодомор 1932-1933 років – масовий голод, який спричинив багатомільйонні людські жертви в сільській місцевості на території Української РСР та інших регіонів СРСР. Американський історик Тимоті Снайдер у дослідженні "Криваві Землі" назвав тодішню Україну найсмертельнішим місцем на планеті.

Голод настав унаслідок спланованої державної конфіскації зерна і всіх інших продуктів харчування у селян, яких Сталін вважав опорою антирадянського руху в Україні. При цьому СРСР в широких обсягах продавав продукти за кордон, щоб отримати кошти на проведення індустріалізації.

Упродовж десятиліть в Союзі про масове вбивство людей штучним голодом заборонялося згадувати. Коли правду відкрили, вона стала шоком для самих комуністів.

Згідно з висновком судової науково-демографічної експертизи, проведеної Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Національної академії наук України, в результаті Голодомору в Україні загинули 3,941 мільйона людей.

У 2006 році український парламент офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. 24 країни світу приєдналися до цього визнання. В сучасній Росії наукові дослідження про Голодомор прирівнюються до "екстремістської літератури".

Згідно з соцопитуваннями 2013 року, 66% громадян України вважали Голодомор геноцидом. На Сході України такої точки дотримувалися 40% громадян.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.