Артефакти Трипільської культури знайдено на Тернопільщині

Залишки Трипільської культури знайдено під час міжнародної археологічної експедиції у печері Вертеба на Тернопільщині.

Про це розповів керівник експедиції, відомий дослідник Трипільської культури, директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький, передає Укрінформ.

"Знайдено теракотові уламки побутових предметів, що належать Трипільській культурі, речі із орнаментами, залишки різновеликих посудин, на деяких із них є зображення змій. Як у ранньому, так і середньому періоді Трипільської культури цей символ завжди був властивий для них", - зазначив Сохацький.

Серед знахідок - посудина із органічними залишками та глечик із слідами охри. Очевидно, за словами археолога, там зберігалася фарба, якою користувався прадавній художник.

У складі цьогорічної експедиції у печері Вертеба на півдні Тернопільщини були й антропологи-науковці зі США та Японії. Для подальшого вивчення вони взяли мікроскопічні фрагменти кісток трипільців, знайдених у підземних лабіринтах. Антропологи під час лабораторних та радіохімічних досліджень намагатимуться встановити вік знахідок.

"Це дає можливість вивчити генну історію носіїв Трипільської культури. За результатами ДНК можна багато чого дізнатися: які вони були, трипільці, який мали антропологічний вигляд, зрештою, чи є вони нашими предками", - сказав Сохацький.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".