Артефакти Трипільської культури знайдено на Тернопільщині

Залишки Трипільської культури знайдено під час міжнародної археологічної експедиції у печері Вертеба на Тернопільщині.

Про це розповів керівник експедиції, відомий дослідник Трипільської культури, директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький, передає Укрінформ.

"Знайдено теракотові уламки побутових предметів, що належать Трипільській культурі, речі із орнаментами, залишки різновеликих посудин, на деяких із них є зображення змій. Як у ранньому, так і середньому періоді Трипільської культури цей символ завжди був властивий для них", - зазначив Сохацький.

Серед знахідок - посудина із органічними залишками та глечик із слідами охри. Очевидно, за словами археолога, там зберігалася фарба, якою користувався прадавній художник.

У складі цьогорічної експедиції у печері Вертеба на півдні Тернопільщини були й антропологи-науковці зі США та Японії. Для подальшого вивчення вони взяли мікроскопічні фрагменти кісток трипільців, знайдених у підземних лабіринтах. Антропологи під час лабораторних та радіохімічних досліджень намагатимуться встановити вік знахідок.

"Це дає можливість вивчити генну історію носіїв Трипільської культури. За результатами ДНК можна багато чого дізнатися: які вони були, трипільці, який мали антропологічний вигляд, зрештою, чи є вони нашими предками", - сказав Сохацький.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.