Артефакти Трипільської культури знайдено на Тернопільщині

Залишки Трипільської культури знайдено під час міжнародної археологічної експедиції у печері Вертеба на Тернопільщині.

Про це розповів керівник експедиції, відомий дослідник Трипільської культури, директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький, передає Укрінформ.

"Знайдено теракотові уламки побутових предметів, що належать Трипільській культурі, речі із орнаментами, залишки різновеликих посудин, на деяких із них є зображення змій. Як у ранньому, так і середньому періоді Трипільської культури цей символ завжди був властивий для них", - зазначив Сохацький.

Серед знахідок - посудина із органічними залишками та глечик із слідами охри. Очевидно, за словами археолога, там зберігалася фарба, якою користувався прадавній художник.

У складі цьогорічної експедиції у печері Вертеба на півдні Тернопільщини були й антропологи-науковці зі США та Японії. Для подальшого вивчення вони взяли мікроскопічні фрагменти кісток трипільців, знайдених у підземних лабіринтах. Антропологи під час лабораторних та радіохімічних досліджень намагатимуться встановити вік знахідок.

"Це дає можливість вивчити генну історію носіїв Трипільської культури. За результатами ДНК можна багато чого дізнатися: які вони були, трипільці, який мали антропологічний вигляд, зрештою, чи є вони нашими предками", - сказав Сохацький.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.