Археологи поновлять розкопки найбільшого міста трипільців

Розкопки найбільшого трипільського поселення між селами Тальянки і Леґедзине, що входять до Тальнівської громади Черкаської області, планують поновити цього року.

Про це повідомив Укрінформу директор заповідника "Трипільська культура" Владислав Чабанюк.

 

"Минулого року у зв'язку із COVID-19 ми вперше за майже 30 останніх років не копали Трипілля. Плануємо поновити розкопки цього року. Звісно, якщо не відбудеться якось неймовірного розвитку подій і дуже страшного локдауну, бо розкопки потребують грошей і людей", — розповів Чабанюк.

За його словами, у квітні планувалося провести реконструкцію Леґедзинського антибільшовицького повстання 1920 року, але її було скасовано через епідеміологічну ситуацію в країні.

Трипільське поселення між Тальянками і Леґедзиними, що на Черкащині, вважається найбільшим у світі. Його площа — 450 гектарів. Останні кілька років розкопки фінансував англійський лорд Бертран Кост. Експонати, знайдені на розкопках, демонструються в Леґедзинському музеї.

Окрім трипільського протоміста, тут знайдено залишки поселення часів черняхівської культури та скіфські кургани. На одному з них установили пам'ятник радянським прикордонникам Коломийського загону та їхнім собакам, які загинули в 1941 році.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.