Археологи поновлять розкопки найбільшого міста трипільців

Розкопки найбільшого трипільського поселення між селами Тальянки і Леґедзине, що входять до Тальнівської громади Черкаської області, планують поновити цього року.

Про це повідомив Укрінформу директор заповідника "Трипільська культура" Владислав Чабанюк.

 

"Минулого року у зв'язку із COVID-19 ми вперше за майже 30 останніх років не копали Трипілля. Плануємо поновити розкопки цього року. Звісно, якщо не відбудеться якось неймовірного розвитку подій і дуже страшного локдауну, бо розкопки потребують грошей і людей", — розповів Чабанюк.

За його словами, у квітні планувалося провести реконструкцію Леґедзинського антибільшовицького повстання 1920 року, але її було скасовано через епідеміологічну ситуацію в країні.

Трипільське поселення між Тальянками і Леґедзиними, що на Черкащині, вважається найбільшим у світі. Його площа — 450 гектарів. Останні кілька років розкопки фінансував англійський лорд Бертран Кост. Експонати, знайдені на розкопках, демонструються в Леґедзинському музеї.

Окрім трипільського протоміста, тут знайдено залишки поселення часів черняхівської культури та скіфські кургани. На одному з них установили пам'ятник радянським прикордонникам Коломийського загону та їхнім собакам, які загинули в 1941 році.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.