Археологи поновлять розкопки найбільшого міста трипільців

Розкопки найбільшого трипільського поселення між селами Тальянки і Леґедзине, що входять до Тальнівської громади Черкаської області, планують поновити цього року.

Про це повідомив Укрінформу директор заповідника "Трипільська культура" Владислав Чабанюк.

 

"Минулого року у зв'язку із COVID-19 ми вперше за майже 30 останніх років не копали Трипілля. Плануємо поновити розкопки цього року. Звісно, якщо не відбудеться якось неймовірного розвитку подій і дуже страшного локдауну, бо розкопки потребують грошей і людей", — розповів Чабанюк.

За його словами, у квітні планувалося провести реконструкцію Леґедзинського антибільшовицького повстання 1920 року, але її було скасовано через епідеміологічну ситуацію в країні.

Трипільське поселення між Тальянками і Леґедзиними, що на Черкащині, вважається найбільшим у світі. Його площа — 450 гектарів. Останні кілька років розкопки фінансував англійський лорд Бертран Кост. Експонати, знайдені на розкопках, демонструються в Леґедзинському музеї.

Окрім трипільського протоміста, тут знайдено залишки поселення часів черняхівської культури та скіфські кургани. На одному з них установили пам'ятник радянським прикордонникам Коломийського загону та їхнім собакам, які загинули в 1941 році.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".