Археологи: трипільці могли жити в полігамних сім’ях. ВІДЕО

Хати у трипільців розташовувалися "гніздами". Таке відкриття зробили археологи, які досліджують трипільське поселення "Тальянка" на Черкащині.

Цілий посуд та його уламки, яким 6 тисяч років, знайшли дослідники під час вивчення двох хат і господарської ями у трипільському поселенні з 3 тисяч будинків, повідомляє 5 канал.

Експедиція складається зі співробітників Інституту археології Національної академії наук України та студенти Києво-Могилянської академії.

На цій території в 450 гектарів у добу енеоліту мешкало біля 10 тисяч осіб. Типове житло трипільця складалося з жертовника, печі, лавки для посуд й місця для відпочинку. Сама хата могла сягати до 20 метрів завдовжки.

"Виникло таке припущення, що, можливо, оцей периметр, який займали – це і був двір. Тобто це і житло, і складське приміщення, і для тримання худоби. Тому і двоповерхове. Жили вони тільки на другому поверсі, в невеличкому приміщенні", – розмірковує молодший науковий співробітник Інституту археології Дмитро Чорновіл.

Останні дослідження засвідчили, що хати часто розміщували так званими "гніздами". Одна велика хата, а поруч – кілька малих.

"Ми маємо окрему таку комірку, дружина та дитинка, чи пару діток. І в іншій хатці – дружина, дитинка, пара діток. А тут жив сам гончар з іншою дружиною. Це можна назвати великою сім'єю, але це буде не дуже точний термін. Це буде варіант сім'ї полігамної", – пояснює учений секретар Інституту археології Олексій Корвін-Піотровський.

Розкопки у трипільському поселенні "Тальянка" тривають уже 38 років. За цей час учасники розкопок дослідили тільки 5% території. "Тальянка" поруч із ще десятьма поселеннями на території Тальнівського, Уманського і Звенигородського районів Черкащини входить до Державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура".

Через брак державного фінансування цьогорічні дослідження відбуваються за рахунок благодійника з Великої Британії.

Місця (не)пам’яті про розстріляних євреїв Берестечка

«Нами розчинять, а вами замісять», – промовив старий єврей невідомо до кого, крокуючи разом з іншими берестюками юдейської віри до ґетто повз хату на міському роздоріжжі.

Пастор з Майдану Ральф-Ґергард Гаска

Якщо ці події нас чомусь навчають, то ось чому: перед силою цих багатьох «маленьких» людей, які з вірою у Господа ідуть своїми дорогами, не встоять жодні тирани і диктатори, і всі самозакохані та байдужі можновладці мають боятися їх, бо не вони переможуть.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Хто вбив Галю?

Нещодавно в українському медіа-просторі з’явилася стаття Наталії Крестовської, присвячена різноманітним видам історичних фейків та методам боротьби з ними на прикладі поширених в сучасному українському суспільстві міфах.
Ще одна фейк-фольк-хісторі, що періодично набуває популярності в українському суспільстві – це «істинний» варіант широковідомої народної пісні про Галю «Їхали козаки із Дону додому».