Археологи: трипільці могли жити в полігамних сім’ях. ВІДЕО

Хати у трипільців розташовувалися "гніздами". Таке відкриття зробили археологи, які досліджують трипільське поселення "Тальянка" на Черкащині.

Цілий посуд та його уламки, яким 6 тисяч років, знайшли дослідники під час вивчення двох хат і господарської ями у трипільському поселенні з 3 тисяч будинків, повідомляє 5 канал.

Експедиція складається зі співробітників Інституту археології Національної академії наук України та студенти Києво-Могилянської академії.

На цій території в 450 гектарів у добу енеоліту мешкало біля 10 тисяч осіб. Типове житло трипільця складалося з жертовника, печі, лавки для посуд й місця для відпочинку. Сама хата могла сягати до 20 метрів завдовжки.

"Виникло таке припущення, що, можливо, оцей периметр, який займали – це і був двір. Тобто це і житло, і складське приміщення, і для тримання худоби. Тому і двоповерхове. Жили вони тільки на другому поверсі, в невеличкому приміщенні", – розмірковує молодший науковий співробітник Інституту археології Дмитро Чорновіл.

Останні дослідження засвідчили, що хати часто розміщували так званими "гніздами". Одна велика хата, а поруч – кілька малих.

"Ми маємо окрему таку комірку, дружина та дитинка, чи пару діток. І в іншій хатці – дружина, дитинка, пара діток. А тут жив сам гончар з іншою дружиною. Це можна назвати великою сім'єю, але це буде не дуже точний термін. Це буде варіант сім'ї полігамної", – пояснює учений секретар Інституту археології Олексій Корвін-Піотровський.

Розкопки у трипільському поселенні "Тальянка" тривають уже 38 років. За цей час учасники розкопок дослідили тільки 5% території. "Тальянка" поруч із ще десятьма поселеннями на території Тальнівського, Уманського і Звенигородського районів Черкащини входить до Державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура".

Через брак державного фінансування цьогорічні дослідження відбуваються за рахунок благодійника з Великої Британії.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».