Археологи: трипільці могли жити в полігамних сім’ях. ВІДЕО

Хати у трипільців розташовувалися "гніздами". Таке відкриття зробили археологи, які досліджують трипільське поселення "Тальянка" на Черкащині.

Цілий посуд та його уламки, яким 6 тисяч років, знайшли дослідники під час вивчення двох хат і господарської ями у трипільському поселенні з 3 тисяч будинків, повідомляє 5 канал.

Експедиція складається зі співробітників Інституту археології Національної академії наук України та студенти Києво-Могилянської академії.

На цій території в 450 гектарів у добу енеоліту мешкало біля 10 тисяч осіб. Типове житло трипільця складалося з жертовника, печі, лавки для посуд й місця для відпочинку. Сама хата могла сягати до 20 метрів завдовжки.

"Виникло таке припущення, що, можливо, оцей периметр, який займали – це і був двір. Тобто це і житло, і складське приміщення, і для тримання худоби. Тому і двоповерхове. Жили вони тільки на другому поверсі, в невеличкому приміщенні", – розмірковує молодший науковий співробітник Інституту археології Дмитро Чорновіл.

Останні дослідження засвідчили, що хати часто розміщували так званими "гніздами". Одна велика хата, а поруч – кілька малих.

"Ми маємо окрему таку комірку, дружина та дитинка, чи пару діток. І в іншій хатці – дружина, дитинка, пара діток. А тут жив сам гончар з іншою дружиною. Це можна назвати великою сім'єю, але це буде не дуже точний термін. Це буде варіант сім'ї полігамної", – пояснює учений секретар Інституту археології Олексій Корвін-Піотровський.

Розкопки у трипільському поселенні "Тальянка" тривають уже 38 років. За цей час учасники розкопок дослідили тільки 5% території. "Тальянка" поруч із ще десятьма поселеннями на території Тальнівського, Уманського і Звенигородського районів Черкащини входить до Державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура".

Через брак державного фінансування цьогорічні дослідження відбуваються за рахунок благодійника з Великої Британії.

"Важливо не робити з пам’яті божество", - Євгеній Стасіневич

Публічне інтерв'ю з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.