Археологи знайшли трипільську піч-лежанку в печері на Тернопільщині

На нижніх горизонтах печери Вертеба учасники археологічної експедиції виявили оригінальну піч-лежанку трипільців, які мешкали тут понад 5 тисяч років тому.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив багатолітній дослідник печери, історик, археолог, директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький.

Печера Вертеба

Фото: Укрінформ

 

"Ця печера, яку відкрили ще 195 років тому, – досить давня пам’ятка археології. Ще з XIX ст. вона активно досліджувалася. Але ми ніколи не ставили собі за мету піти тими шляхами, де вже працювали наші попередники – археологи минулих століть.

Та нещодавно розпочали дослідження кількох великих підземних ходів. І ось, коли опустилися на два метри від нинішнього горизонту долівки печери, то натрапили на дуже цікаві речі.

Зокрема, виявлено лежанку біля стіни. Тобто, йдеться про те, що трипільці, які переважно використовували печеру для схованки від небезпеки, виявляється, своєрідно удосконалили своє підземне житло", – розповів Сохацький.

За його словами, лежанка свідчить про те, що трипільці тут перебували не тимчасово, як вважали багато науковців, а тривалий період.

"Такі ж специфічні лежанки трипільці робили і в наземних житлах, на поверхні. Це свого роду, удосконалена піч. Усередину лежанки трипільці закладали шар битої кераміки, розпалювали вогнище, яке нагрівало керамічні шматки й тепло трималось удвічі, утричі довше, ніж без оцих природних батарей. Ось таке трипільське ноу-хау", – додав Сохацький.

Він зауважив, що дослідження печери Вертеба, де розташований єдиний у світі підземний Музей трипільської культури, триватимуть і надалі.

Довідково. Печера Вертеба розташована на околиці села Більче-Золоте Борщівського району на Тернопільщині. Її часто називають "Подільською "Помпеєю" – знахідки в печері сколихнули науковий світ.

Перші дослідники знайшли тут величезну кількість людських решток і кісток звірів. А ще – понад 35 тисяч уламків та цілі глиняні посудини на той час ще невідомої цивілізації, більше сотні керамічних та глиняних фігурок, переважно жіночих, знаряддя праці з майстерно обробленого місцевого каменю та кісток.

Лише через 70 років з’ясувалася, що знайдені зразки зниклої культури ідентичні тим, які 1893 року знайшов під час розкопок Вікентій Хвойка у селі Трипілля під Києвом.

Нагадуємо, що у жовтні на Дніпропетровщині знайшли кам’яного ідола, переробленого на хрест.

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.