Археологи знайшли трипільську піч-лежанку в печері на Тернопільщині

На нижніх горизонтах печери Вертеба учасники археологічної експедиції виявили оригінальну піч-лежанку трипільців, які мешкали тут понад 5 тисяч років тому.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив багатолітній дослідник печери, історик, археолог, директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький.

Печера Вертеба

Фото: Укрінформ

 

"Ця печера, яку відкрили ще 195 років тому, – досить давня пам’ятка археології. Ще з XIX ст. вона активно досліджувалася. Але ми ніколи не ставили собі за мету піти тими шляхами, де вже працювали наші попередники – археологи минулих століть.

Та нещодавно розпочали дослідження кількох великих підземних ходів. І ось, коли опустилися на два метри від нинішнього горизонту долівки печери, то натрапили на дуже цікаві речі.

Зокрема, виявлено лежанку біля стіни. Тобто, йдеться про те, що трипільці, які переважно використовували печеру для схованки від небезпеки, виявляється, своєрідно удосконалили своє підземне житло", – розповів Сохацький.

За його словами, лежанка свідчить про те, що трипільці тут перебували не тимчасово, як вважали багато науковців, а тривалий період.

"Такі ж специфічні лежанки трипільці робили і в наземних житлах, на поверхні. Це свого роду, удосконалена піч. Усередину лежанки трипільці закладали шар битої кераміки, розпалювали вогнище, яке нагрівало керамічні шматки й тепло трималось удвічі, утричі довше, ніж без оцих природних батарей. Ось таке трипільське ноу-хау", – додав Сохацький.

Він зауважив, що дослідження печери Вертеба, де розташований єдиний у світі підземний Музей трипільської культури, триватимуть і надалі.

Довідково. Печера Вертеба розташована на околиці села Більче-Золоте Борщівського району на Тернопільщині. Її часто називають "Подільською "Помпеєю" – знахідки в печері сколихнули науковий світ.

Перші дослідники знайшли тут величезну кількість людських решток і кісток звірів. А ще – понад 35 тисяч уламків та цілі глиняні посудини на той час ще невідомої цивілізації, більше сотні керамічних та глиняних фігурок, переважно жіночих, знаряддя праці з майстерно обробленого місцевого каменю та кісток.

Лише через 70 років з’ясувалася, що знайдені зразки зниклої культури ідентичні тим, які 1893 року знайшов під час розкопок Вікентій Хвойка у селі Трипілля під Києвом.

Нагадуємо, що у жовтні на Дніпропетровщині знайшли кам’яного ідола, переробленого на хрест.

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.