TRIPILLYA.COM. Артефакти трипільської доби оцифрували і виклали в інтернет

Віднедавна артефакти трипільської доби можна роздивлятися та вивчати за допомогою відкритого онлайн-ресурсу TRIPILLYA.COM та мобільного додатку SIMO AR.

Про це повідомляє видання Про Все.

 

TRIPILLYA.COM – це перша найбільша онлайн база артефактів та інформації про Трипільську культуру. Онлайн-ресурс TRIPILLYA.COM із фотографіями та інформацією про тисячу відцифрованих предметів трипільської доби запустили для того, щоб вивести трипільську культуру з вузьких рамок наукового світу та зробити її ще більш популярною.

Відтепер усі охочі мають змогу дізнаватися достовірну інформацію від науковців, викладену у популярному зручному форматі.

Мобільний додаток SIMO AR розпізнає зображення і доповнює їх віртуальним контентом. Він доступний для IOS та ANDROID


Щоб отримати відтворені зображення предметів потрібно:

-         завантажити додаток на телефон за цим посиланням.

-          навести камеру пристрою на об'єкт.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками