АНОНС: 100-річчя першої депортації українців згадають 19 вересня в Києві

Пам’ятна Академія вшанує 800 тисяч українців, депортованих з Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини у ХХ столітті.

У період Першої світової війни уряд царської Росії насильно вивіз із Холмщини і Підляшшя вглиб Росії понад 300 тисяч українців.

Під час Другої світової війни польський Комітет національного визволення разом з урядом Української РСР депортував із Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини в УРСР близько 500 тисяч українців.

На вшанування цих трагічних подій Київське ветеранське правозахисне товариство депортованих українців "Холмщина" імені Михайла Грушевського, Український інститут національної пам’яті та Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського проведуть Пам’ятну Академію.

В Академії візьмуть участь представники товариств депортованих українців з різних регіонів України та науковці.

Український інститут національної пам’яті представлятиме заступник Голови Володимир Тиліщак. Також зголосилися взяти участь відомі дослідники історії України, автори публікацій з питань української історії, польсько-українських взаємин та депортацій етнічних українців, рецензенти трьохтомника "Від депортації до депортації", зокрема: Борисенко В., Жалоба І., Євтух В., Кульчицький С., Макар Ю., Михайлина Л., Перга Ю., Сергійчук В., Сорока М., Шаповал Ю.

В програмі Пам’ятної Академії:

- Молебен на вшанування памяті жертв депортацій;

- Презентація 3-томного видання "Від депортації до депортації";

- Виступи депортованих, їх нащадків та науковців;

- Концерт за участю камерного ансамбля "Артехатта" під керівництвом Мирослави Которович, доньки депортованого Богодара Которовича, видатного українського скрипаля та Заслуженого артиста України Івана Дерди, який виконує холмські народні пісні.

19 вересня 2015 року, 11:00

Місце: актова зала Історико-меморіального музею Михайла Грушевського (м. Київ, вул.Паньківська, 9, станція метро "Університет").

З питань акредитації журналістів просимо звертатись до Степана Романюка, Голови Київського товариства "Холмщина": тел. (044) 483-23-74, (050) 357-82-63.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.